ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОЕЗІЇ
Поезія - як живопис: один твір полонить тебе більше,
якщо ти будеш розглядати його зблизька,
а інший - якщо відійдеш подалі
Горацій
Найдавніші вірші, за твердженням істориків, були написані ще в ХХІІІ столітті до нашої ери. Вони були створені принцесою Ен-Хеду-Ана (En-hedu-ana) і знахідка підтверджена артефактами. Принцеса є найбільш раннім автором, відомим по імені, а також першою поетесою. Вона була дочкою засновника Аккадського царства - царя Саргона, і відома своїми шумерськими гімнами.
Відомо, що перші словники рим з'явилися ще в середньовіччі. Цікаво що, наприклад, весь Коран побудований на римах. А перший, хто порівнював щоки юноїдівчини з трояндою, був поетом, як одного разу висловився Сальвадор Далі.
У 1999 році на 30 сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було вирішено відзначати Всесвітній день поезії 21 березня. Перший Всесвітній день поезії святкували у Парижі, де знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО.
"Поезія, - говориться в рішенні ЮНЕСКОЮ - може стати відповіддю на найгостріші і найглибші духовні питання сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї широку суспільну увагу. Крім того, Всесвітній день поезії повинен дати можливість ширше заявити про себе невеликим видавництвам, чиїми зусиллями, в основному, доходить до читачів творчість сучасних поетів".
Цей день, вважає ЮНЕСКО, покликаний послугувати створенню у засобах масової інформації позитивного іміджу поезії як справді сучасного мистецтва, відкритого людям.
"Поезія, - говориться в рішенні ЮНЕСКОЮ - може стати відповіддю на найгостріші і найглибші духовні питання сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї широку суспільну увагу. Крім того, Всесвітній день поезії повинен дати можливість ширше заявити про себе невеликим видавництвам, чиїми зусиллями, в основному, доходить до читачів творчість сучасних поетів".
Цей день, вважає ЮНЕСКО, покликаний послугувати створенню у засобах масової інформації позитивного іміджу поезії як справді сучасного мистецтва, відкритого людям.
Десять цікавих фактів,
повязаних з поезією
1. Найдавніші вірші з'явилися у ХХІІІ столітті до нашої ери. Їхній автор - аккадська принцеса і жриця Ен-Хеду-Ана. Вона писала про богів.
2. У Китаї поетів страчували за сумну поезію. Ідея такої цензури належить імтератору Цяньлун. Він правив у XVIII столітті. Сумними вважали вірші, у яких згадували минулі досягнення маньчжурської династії, до якої належав імператор.
3. Одну поезію можна було прочитати 2848 способами. Поезію-паліндром, створила китайська поетеса Су Хуей у IV cтолітті. Поезія представляла квадрат з ієрогліфів 29*29. Цю поему можна прочитати, переходячи квадратом вправо або вліво, по горизонталі, вертикалі і навть діагоналі.
4. Найбільше цитують поета Вільяма Шекспіра. Десята частина оксфордського цитатника має рядки його сонетів, комедій і трагедій. За цитуванням перевершує Шекспіра лише Біблія.
5. Кубинський поет Хуліан дель Касаль помер від сміху. Хоча свої вірші він писав у песимістичній манері. Поет вечеряв з друзями, один з них розповів анекдот. У Касаля почався напад неконтрольованого сміху. Це викликало розшарування аорти, кровотучу і раптову смерть.
6. Англійський поет Данте Россетті в труну дружини поклав неопубліковані поеми. Через кілька років йому запропонували видати книгу, але поет не зміг відновити вірші по пам'яті. Тоді тіло дружини ексгумували. Згодом поеми опублікували.
7. В Амстердамі поет читає вірші на церемонії похорону. Це стосується самотніх людей. Їх поховання організовує муніципалітет. Він наймає поета, який складає на честь померлого вірші.
8. австрійського поета Райнера Марію Рільке до п'яти років вдягали у дівочі сукні. Він народився у родині, де до цього у віці двох тижнів померла дочка. Тому два з шести його імен, Рене і Марія, були жіночими.
9. Поет Генріх Шиллер черпав натхнення від запаху гнилих яблук. Тарілка з ними завжди стояла у його кабінеті, коли він працював.
10. Володимира Маяковського звинувачували у шахрайстві. Причиною стали його вірші у манері "драбинкою". Суму гонорару поетові визначали за кількістю рядків.
2. У Китаї поетів страчували за сумну поезію. Ідея такої цензури належить імтератору Цяньлун. Він правив у XVIII столітті. Сумними вважали вірші, у яких згадували минулі досягнення маньчжурської династії, до якої належав імператор.
3. Одну поезію можна було прочитати 2848 способами. Поезію-паліндром, створила китайська поетеса Су Хуей у IV cтолітті. Поезія представляла квадрат з ієрогліфів 29*29. Цю поему можна прочитати, переходячи квадратом вправо або вліво, по горизонталі, вертикалі і навть діагоналі.
4. Найбільше цитують поета Вільяма Шекспіра. Десята частина оксфордського цитатника має рядки його сонетів, комедій і трагедій. За цитуванням перевершує Шекспіра лише Біблія.
5. Кубинський поет Хуліан дель Касаль помер від сміху. Хоча свої вірші він писав у песимістичній манері. Поет вечеряв з друзями, один з них розповів анекдот. У Касаля почався напад неконтрольованого сміху. Це викликало розшарування аорти, кровотучу і раптову смерть.
6. Англійський поет Данте Россетті в труну дружини поклав неопубліковані поеми. Через кілька років йому запропонували видати книгу, але поет не зміг відновити вірші по пам'яті. Тоді тіло дружини ексгумували. Згодом поеми опублікували.
7. В Амстердамі поет читає вірші на церемонії похорону. Це стосується самотніх людей. Їх поховання організовує муніципалітет. Він наймає поета, який складає на честь померлого вірші.
8. австрійського поета Райнера Марію Рільке до п'яти років вдягали у дівочі сукні. Він народився у родині, де до цього у віці двох тижнів померла дочка. Тому два з шести його імен, Рене і Марія, були жіночими.
9. Поет Генріх Шиллер черпав натхнення від запаху гнилих яблук. Тарілка з ними завжди стояла у його кабінеті, коли він працював.
10. Володимира Маяковського звинувачували у шахрайстві. Причиною стали його вірші у манері "драбинкою". Суму гонорару поетові визначали за кількістю рядків.
Ти знов прийшла, моя печальна музо.
Не бійся, я не покладаю рук.
Пливе над світом осінь, як медуза,
І мокре листя падає на брук.
А ти прийшла в легесеньких сандаликах,
Твій плащик ледь прип'ятий на плечі.
О, як ти йшла в таку негоду, здалеку,
Така одна-однісінька вночі!
Ти де була, у Всесвіті чи в Спарті?
Яким вікам світилася в імлі?
І по якій несповідимій карті
Знаходиш ти поетів на землі?
Ти їм диктуєш долю, а не вірші,
Твоє чоло шляхетне і ясне.
Поети ж є і кращі, й щасливіші,
Спасибі, що ти вибрала мене.
Ліна Костенко
Комментариев нет:
Отправить комментарий