Шановні читачі!
Двері нашої бібліотеки завжди відкриті
для вас!
… Бібліотека – це свобода. Свобода
читати,
Шановні читачі!
Двері нашої бібліотеки завжди відкриті
Двері нашої бібліотеки завжди відкриті
для вас!
… Бібліотека – це свобода. Свобода читати,
КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ
"Я думаю, що ми повинні читати лише ті книги, що кусають і жалять нас. Якщо прочитана нами книга не жахає нас, як удар по черепу, навіщо взагалі читати її? Скажеш, що це може зробити нас щасливими? Боже милий, ми були б стільки ж щасливі, якби взагалі не мали книг; книги, які роблять нас щасливими, могли б ми з легкістю написати і самі. Насправді ж потрібні нам книги, які вражають, як найстрашніше з нещасть, як смерть кого- то, кого ми любимо більше себе, як свідомість, що ми вигнані в ліси, подалі від людей, як само ійство. Книга повинна бути сокирою, здатним розрубати замерзле озеро всередині нас. Я в це вірю. "
Ф. Кафка
КНИЖКОВІ НОВИНКИ
Історія з Майдану. Епізод І : графічна новела
Історію твориш ти.
Власне, вона витворюється кожний день твого життя. Питання лише в
тому – стаєш ти Героєм цієї історії чи залишишся тлом, котрого ніхто й ніколи
не вирізнить.
У снах і мріях, граючи
в комп’ютерну гру чи ципеніючи від захвату перед екраном телевізора, – скільки
разів ти відчував себе «Супергероєм»? А поряд у цей самий час могли
розгортатися насправді Історичні Події, кожний учасник яких У РЕАЛЬНОСТІ входив
до історії
Заржицька Еліна. Пригоди динозавриків : повість-казка.
Письменниця, драматургиня, журналістка, громадська діячка. Народилася й мешкає в місті Дніпро (раніше – Дніпропетровськ). Пише казки, пригодницькі та історичні повісті для дітей дошкільного, молодшого та середнього шкільного віку.
Еліни Заржицької дитячі колективи створили 9 мультфільмів: «Як вуж намагався гадюкою стати», «Хоробре мишеня» (з японськими титрами), «Про маленького метелика» (спільний проект Україна – Словенія), «Про самотнього кабанчика» та електронні комікси «Хоробре мишеня» та «»Про самотнього кабанчика» англійською, французькою та німецькою мовами. У 2017 році окремі твори Еліни Заржицької увійшли до оновленої шкільної програми з вивчення української літератури за 7 клас.
Казки письменниці перекладені російською, вірменською, азербайджанською та словенською мовами.
Як гадаєш – чи не час тобі відволіктися від безцільного сновигання нетрями Мережі та подарувати собі можливість поринути у світ незвичайних пригод?
Адже немає в світі комп’ютера сильнішого за твою УЯВУ!
Отже, якось у давні цікавенні, але страшнючі часи жили собі щирі добродушні динозаврики – Досвіт і його друзі. Аби зробити світ кращим і допомагати мешканцям лісу вони мріють створити команду рятувальників – До-Ла-До. Та чи вистачить їм відваги і винахідливості? Чи не виявиться зло й тупа сила хитрішими та спритнішими?
Цікаво, коли ти читаєш оці рядки, то як саме це тобі вдається?
Що відбувається в ТОБІ, що саме «спрацьовує», аби ти міг БАЧИТИ літери й РОЗУМІТИ написане? А ще раніше – УВІМКНУТИ комп’ютер чи планшет, ЗНАЙТИ нашу сторіночку?
Як працюють твої ручки й ніжки? Чому і як рухається тіло й завдяки чому воно міцне? Чому вушка чують і розрізняють так багато звуків? Як саме тобі вдається смакувати смаколиками? Що відбувається із їжею, коли ти її ковтаєш? Звідкіля та навіщо в тобі кров і чому вона не просто є у тобі, а ТЕЧЕ?
Навіть не можу уявити всіх ЧОМУ і ЯК, захованих у тобі!
Думанська Оксана. Миколчині сни
Письменниця, редакторка, перекладачка, авторка понад п’ятнадцяти книжок для дорослих і дітей. Народилася 25 січня 1951 року в селі Локня Кролевецького району Сумської області. У минулому – доцентка кафедри видавничої справи та редагування Української кафедри друкарства.
Вважає, що українській сучасній літературі для дітей конче необхідно звернутися до реальності: «Книжки потрібні різні, але коли переважає літературна казка і якась, перепрошую, суцільна чортівня, то виникає враження, що ми намагаємося відтрутити дітей від реального життя,удись зник такий жанр, як шкільна повість чи роман, у якому письменник, наприклад, оповів би про дітей із особливими потребами, які вчаться краще за інших, чи про конфлікт підлітків-неформалів із радянської педагогіки». Мешкає у Львові.
Кожен із нас має таланти. Одні з них – відразу помітні: хтось має гарний голос, інший цікаво малює, ще хтось бігає швидше всіх. Але у кожного з нас є також приховані таланти – ті, про які ми навіть не здогадуємося, поки не спробуємо себе в тій чи іншій справі. Скажімо, якщо не спробувати приготувати щось смачне, не дізнаєшся, чи є в тобі талант кухаря, якщо не приєднатися до друзів у грі в м’яч, не з’ясуєш, чи є в тебе до того хист, а якщо не спробувати намалювати щось цікавенне, не знатимеш, чи маєш здібності художника. Але львівська мисткиня Катерина Немира переконана, що «Кожна дитина – художник» і головне – дати кожному виявити ті свої художні обдарування. Вона навіть однойменний порадник створила!
А ще разом зі знаною дитячою письменницею Оксаною Думанською та ЛА «Піраміда» вони дали змогу звичайним школярам, які не відвідують жодних студій і навіть не мріють «стати художником», спробувати себе в ролі ІЛЮСТРАТОРІВ книги для дітей.
Саме її – книгу, котра засвідчує, що мистецьке обдарування є у кожного, раджу тобі прочитати та роздивитися нині!
http://www.chl.kiev.ua/key/Books/ShowBook/650
Мовчун Леся. Рожевий записник детектива Стасика
Письмениця, драматургиня, пише переважно для дітей.
Авторка книжок: «Неслухняні яблучка» (1997), «Чепуриться черепаха: Скоромовки» (1999), «Для чемних ведмежат» (1999), «Відцвітають птахи» (2005), «Кактусове королівство» (2007), «Ви такого ще не чули» (2008), «Мовна лікарня» (2009), «Усе підростає» (2010), «Арфа для павучка» (2011), «Про цікавих тварин загадки малим» (2012), «Цікава розмова про мову. Чого тобі не розповіли на уроці» (2017), «Рожевий записник детектива Стасика» (2019), «Бабай-Ага і козак Невидим: П’єси» (2019).
Весела, вигадлива та по справжньому добра повість-казка Лесі Мовчун — переможець знаного книголюбчикам конкурсу видавництва «Фонтан казок» «Напишіть про мене книжку!» за 2018 р. у номінації «Добрі казки». Уже це одне свідчить, що книжку слід НЕГАЙНО ПРОЧИТАТИ!
А коли дізнаєшся, що героєві Стасикові пощастило знайти у пісочниці ґудзичок, що виявився іншопланетним прискорювачем розвитку, читати захочеться ще більше! Адже навіть мені важко уявити, що може накоїти малюк, який із памперса не виріс, а вже отримав навички славетного детектива!
Та ця книжечка — не просто весела оповідка про неймовірні пригоди диво-малюка. Це ще й справжня скарбничка словогри, простих і неочікуваних відповідей на складні запитання. А головне, вона вчить бути Справді Добрим. Тим, хто любить і може допомогти людям, для кого праця – найцікавіше проведення часу, а добрі справи — покликання.
Гузєєва Наталя. Любов та 17 страждань
Петрика П'яточкина
Народилася 8 серпня 1952 р. в Києві. Закінчила Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (1974).
Автор сценаріїв мультфільмів:
- «Капітошка» (1980)
- «Як Петрик П'яточкін слоників рахував» (1984)
- «Повертайся, Капітошко!» (1989)
- «Любов і смерть картоплі звичайної» (1990),
- «Було нудно» (1991),
- «Тополя» (1996, у співавторстві)
Пам‘ятаєш непосидючого Петрика П’яточкина, який у мультфільмі рахував слоників, щоб заснути?
Нині він уже третьокласник! І, повір, тепер непосидючість – не найбільша проблема хлопчика. Якось ранньої весни до нього прийшла (чи таки напала, зненацька заскочила, вхопила як болячка?!) Любов…
Скільки трагічних (але й комічних також!) пригод зазнав Петрик, розбираючись у хитросплетіннях цього «дорослого» почуття!
Бо що саме слід робити з тією любов‘ю не так просто з‘ясувати. Чи варто заради неї здійснювати подвиги? І які саме? А, можливо, від неї слід «страждати»? Чи тікати куди далі? Її слід «оспівувати у віршах», чи краще ховатися з тією любов‘ю від однокласників, щоб не висміяли?
Вікторова Тетяна. Поле золотих кульбабок.
А що, коли б золотисті весняні кульбабки були насправді із щирого золота? Чи принесло б отаке золоте кульбабкове поле щастя хоч комусь? Чи той скарб утече-розвіється пухом із рук шукача «легкого хліба»? І чи той «легкий хліб» направду такий легкий, як про те кажуть?
Ці та багато інших запитань з‘явиться у тебе, любий читачику, коли візьмеш до рук цю ошатну книжечку.
А ще на тебе чекає дивовижна подорож чарівною країною разом із сопілкарем Назаром, жадібним Джемелем і малим хлопчиком-сиротою у пошуках чарівної красуні Василини. На цьому шляху вас чекає чимало див. Чого варті, скажімо, повітряне озеро чи палац, схожий на дивовижну гігантську квітку!
А ось, чи вдасться героям упіймати рибу-дзеркало, помирити між собою співаючі квіти та відшукати серед безлічі кульбабок ту, що перша стане золотою, дізнаєшся, коли прочитаєш цю захоплюючу казку.
Світла дитяча книжечка талановитої письменниці Тетяни Вікторової під романтичною назвою «Поле золотих кульбабок» вийшла друком 2017 р. у видавництві «Україна».
Казкове оповідання розраховане на читачів молодшого та середнього шкільного віку. Видання має великий формат, мальовниче оформлення, гарний папір, що додає читанню естетичної насолоди.
Поет, перекладач, член Українського центру Міжнародного ПЕН-Клубу та НСП України. Народився в Києві 25 червня 1940 року. Вперше вірші Фальковича надрукували у шкільній газеті, коли йому було 12 років.
Голова київського єврейського культурно-просвітницького товариства імені Шолом-Алейхема. Вірші публікувалися російською, англійською, мовами їдиш та іврит, зокрема, в зарубіжних антологіях сучасної поезії.
Лауреат міжнародної премії ім. В. Винниченка «В галузі української літератури, мистецтва та за благодійницьку діяльність» та літературних премій: імені Павла Тичини.
Та ось ця чудова яскрава книжка класика сучасної української дитячої літератури Григорія Фальковича геть розвіє твоє сумніви щодо поезії «класиків». Адже пан Григорій – дотепник і мудрагеть, жартівник і видумляка яких пошукати!
Хіба не чудово побачити світ очима кота з висоти слонового погляду? Чи стати трішечки песимістом через власну безхвостість? Чи дослухатися, за чим сумує мале слоненя чи дивний бичечок, який невідступно тупцяє берегом за пароплавом? Та й дізнатися, чому поезія – «вагома річ», повір, – теж варто!
А ще вірші цієї книжечки запам’ятовуються самі собою – лишень прочитав, а вже хочеться декламувати!
Творити історію завжди важко, але дуже цікаво. А створювати інклюзивну історію літературних конкурсних творів – ще й дуже важливо.
Саме поняття «інклюзія» відоме в Україні не так давно. Воно означає включення осіб з інвалідністю та особливостями розвитку до активного соціального життя. Однак дедалі частіше під інклюзією розуміють рівні комфортні можливості для усіх, незалежно від статі, віросповідання, національності або фізичних можливостей.
Ця тема актуальна і складна, бо потребує системного підходу. Справжня інклюзія має йти від серця. Тому надзвичайно важливо, щоб у літературних творах були присутні різні герої, зокрема, люди з інвалідністю. Інакше неможливо виховати в суспільстві повагу до особистого різноманіття.
Третій рік поспіль «Видавничий центр «12» видає збірки інклюзивних оповідань «Terra інклюзія», до яких входять твори переможців та фіналістів Спецвідзнаки Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова».
10 сучасних українських письменників, яких варто прочитати
Обираючи з доволі багатого поля української художньої літератури, я виділила 10 авторів, з творчістю яких варто ознайомитися.
Сергій Жадан
Український письменник, поет, перекладач Сергій Жадан видав низку цікавих та сильних творів. Його літературні праці перекладаються багатьма мовами, деякі з них вже отримали національні та міжнародні нагороди. Темою для своїх творів Сергій Жадан обирає пострадянську дійсність в Україні, змальовуючи реальне життя своїх співгромадян. Тому стиль його письма — це жива розмовна, інколи нецензурна, лексика. Його творчість надзвичайно цікава також тим, що являється уособленням його активної соціальної позиції: Жадан є учасником політичних акцій протесту та протестів проти цензури слова в Україні.
ЩО ЧИТАТИ: «ВОРОШИЛОВГРАД», «ДЕПЕШ МОД», «ANARCHY IN THE UKR», «БІҐ МАК ТА ІНШІ ІСТОРІЇ»
Юрій Андрухович — один із найвідоміших сучасних письменників в Україні. Його творчість має неабиякий вплив на стан сучасного українського літературного процессу. За кордоном художні та поетичні праці Андруховича перекладалися одинадцятьма мовами, в тому числі штучною мовою есперанто. Окрім літературної діяльності, Юрій Андрухович також проявляє себе у видавничій справі: на початку 90-х років він разом із письменником Юрієм Іздриком почав видавати перший в Україні постмодерністський журнал «Четвер».
Книги, які мене приголомшили...
Народилася 27 листопада 1960 у Дніпропетровську
— українська письменниця, журналістка, громадська діячка, член Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України. Лише з врахуванням минулого, в тому числі й жахливих подій 1932-1933 років, ми можемо йти у майбутнє.
Тема Голодомору складна, бо про такі сумні теми важко розповідати юному читачеві, особливо коли чорні сторінки історії можуть безпосередньо стосуватися роду і такого недавнього минулого.
Автор повісті «Три сходинки Голодомору» Еліна Заржицька ризикнула подивитися на жахіття Голодомору очима підлітків, голодних школяриків – Марічки й Петруся, яким доля приготувала чимало важких випробувань. Сходинками життя піднімаються вони до розуміння.
Герої повісті Еліни Заржицької – ще дуже юні, але розумні діти, які подорослішали завчасно. І це природно, бо біди і випробування проявляють людей, показують, які вони насправді, і дуже рано вчать робити вибір і бути відповідальними. З кимось із них юний читач пройде шлях довжиною в рік, наче минаючи сходинки страшного лиха. Разом діти готуються до лихої зими, заздалегідь збирають жолуді і горіхи.
Незалежність України зустрічають уже літні Марічка і Петрусь. У творі дуже багато різноманітних психологічних деталей, які гарно змальовують епоху: обшук в домі Олени, коли забрали навіть посуд, доріжку і кофту, подаровану чоловіком, і покалічили пса Жучка; закон про "п'ять колосків" і "чорні дошки" для бунтівних сіл; асортимент абсолютно непотрібних речей, які замість хліба можуть купити селяни, як то пальта із хутровими комірами, шовкові сукні чи свічники з кришталевими підвісками; відмінені уроки в школі, бо у вчительки від голоду попухли ноги, чи заарештований за національні теми вчитель історії; дешеві жартики про українську мову; пісня жайвора навесні як втілення надії і молитва панотця Андрія...
( За оглядом книжки Еліни Заржицької "Три сходинки голодомору" від Наталії Дев'ятко, дитячої письменниці).
Джон Роберт Фаулз
Народився 31 березня 1926 року, Лі-он-Сі, графство Ессекс.
Англійський письменник, романіст і есеїст. Один з видатних представників постмодернізму в літературі.
Джон Фаулз вважається дійсним експериментатором, тому не варто дивуватися, що таке типове явище для латиноамериканської культури, як «магічний реалізм», характеризує роботу цього британського письменника. Дійсно, роман Джона Фаулза «Волхв» є яскравим прикладом літератури «магічного реалізму». Сам Фаулз пише в передмові: «Сенсу в «Волхве "не більше, ніж в плямах Роршаха, якими користуються психологи». Неоднозначно, чи не так?
«Волхв» це одна з тих книг, про які відгукуються або в захоплених тонах, або категорично плюються в її сторону. Інших варіантів немає. Звідси випливає таке питання: що є «Волхв»? Неймовірно глибокий філософсько-психологічний трактат або ж всього лише невдалий експеримент шанувальника екзистенціалізму і психології Юнга? Суперечки з цього приводу не вщухають вже півстоліття і кожен читач знаходить власні аргументи на користь тієї чи іншої теорії, однак безсумнівним є той факт, що Фаулзу вдалося створити один з найбільш провокаційних і обговорюваних романів 20-го століття.
Халед Хоссейні
Народився 4 березня 1965 року - американський письменник афганського походження. Народився в Кабулі в родині дипломата, який отримав після повалення монархії в Афганістані політичний притулок в США. Закінчив Каліфорнійський університет в Сан-Дієго і став лікарем. Активно займається гуманітарною діяльністю, є представником ООН у справах біженців. Став відомий широкій публіці після виходу книги «Той, що біжить за вітром» (англ. The Kite Runner), що отримала премію «Вибір читача 2007», по якій був знятий однойменний фільм. Живе в Північній Каліфорнії. Приголомшливий дебютний роман, який вже називають головним романом нового століття, а його автора - живим класиком. «Той, що біжить за вітром» - прониклива, пробиралися до самого нутра історія про дружбу і вірність, про зраду і спокуту. Ніжний, тонкий, іронічний і по хорошому сентиментальний, роман Халеда Хоссейні нагадує мальовниче полотно, яке можна розглядати нескінченно. Аміра і Хасана розділяла прірва. Один належав до місцевої аристократії, інший - до погордженого меншості. У одного батько був гарний і важливий, в іншого - хром і жалюгідний. Один був запійним читачем, інший - неписьменним. Заячу губу Хасана бачили всі, потворні ж шрами Аміра були приховані глибоко всередині. Але годі й шукати людей ближче, ніж ці два хлопчика. Їх історія розгортається на тлі кабульській ідилії, яка незабаром зміниться грізними бурями. Хлопчики - немов два паперових змія, які підхопила ця буря і розметала в різні боки. У кожного своя доля, своя трагедія, але вони, як і в дитинстві, пов'язані міцними узами. Роман став одним з найяскравіших явищ в світовій літературі останніх років. У назві своєї книги письменник згадує традиційну забаву афганських хлопчаків - битви паперових зміїв. Перемогти суперників і залишитися на самоті парити в бездонному синьому небі - справжнє дитяче щастя. Ти біжиш за змієм і вітром, як біжиш за своєю долею, намагаючись зловити її. Але зловить вона тебе.
Народився 26 жовтня 1950 року, хутір поблизу села Згорани, Любомльський район, Волинська область — український журналіст, драматург, письменник. Відомий також як народний синоптик. Його довгострокові прогнози на цілий рік неодноразово збувалися.
Сьогодні Володимир Лис – лауреат численних літературних конкурсів і входить у ТОП-100 найвпливовіших людей Волині. Людські історії, про які доводилося дізнаватися в процесі журналістської діяльності, дали поштовх до багатьох сюжетних ліній у творах Лиса. Доля навіть одного його персонажа може містити кілька подій, що насправді відбулися в долях різних людей. Іноді це викликає відчуття надмірної концентрації несподіванок на сторінку тексту, такого собі «серіального» пафосу, а водночас викликає цікавість до з’ясування деталей, що лягли в основу сюжетів.
Країна гіркої ніжності
Три жінки, три нелегкі долі, три шляхи до кохання... У неї було дивне ім`я і дивовижна доля. Даза, дочка радянського чиновника, у 30-х роках пройде пекло дитбудинку, а після війни опиниться у вирі повстанської боротьби. Її донька Віталія, витончена естетка, покохає кримінального авторитета. Онуці Олесі в наш буремний час теж доведеться боротися за кохання...
 |
Роман — своєрідний епос-біографія одного поліського українця, який за свій столітній вік пережив п'ять держав: Російську імперію, УНР, Польщу, гітлерівську Німеччину, сталінський СРСР. Доживши до держави Україна, він опинився перед лицем і родинної, і національної драми, яка була запрограмована катастрофами XX століття.
Володимир Лис майстерно вписує інтимну біографію героя у велику історію. Так що "Століття Якова" — це й розповідь про кохання, і соціально-психологічна драма і просто захопливий, насичений несподіваними поворотами сюжет, який не може залишити читача байдужим.
Діва Млинища
Новий роман Володимира Лиса «Діва Млинища» знову повертає читача в мальовничу місцевість Волині — село Загоряни. Ми з ностальгією мандруємо тими ж стежками, що ведуть до річки Мережки, тими ж доріжками від оселі до оселі.
Раз по раз із сюжету виринають знайомі постаті: баба-шептуха Луцика, брати Вергуни, полька Зоська, що порятувала селян від спалення під час каральної операції, майорять відомі псевдо «лісових хлопців». З нетерпінням чекаєш, що ось зараз вигулькне відоме ім’я Яків і знову занурить в справжнісіньку сагу людського буття.
Так знову, тепер вже улюблений, Володимир Лис. Скажу чесно, що цього разу читати книгу на Волинському діалекті спочатку було важкувато, але… Роман «Соло для Соломії» - це набагато більше, ніж просто хороша книга.
Це історія української, вродливої жінки, яка прагне одного – бути щасливою. Я прив’язалась до героїні. Хоча і незавжди погоджувалася з її вчинками, але й не засудила жодного разу. Бо насправді самотність – це важкий тягар, який не кожному під силу. Та і живемо лише раз і так хочеться вирити, що щастя можливе!
Світлана Олегівна Талан
Світлана Олегівна Талан народилася 7 березня 960 року в селі Слоут Глухівського району на Сумщині — українська письменниця, авторка романів в жанрі «реальних історій».
Народилася в родині сільських вчителів.
З п'ятнадцяти років почала працювати
позаштатним кореспондентом районної газети.
Згодом працювала вихователем у дитсадку,
пізніше – учителем початкових класів.
Усі твори на гостросоціальну тематику,
незмінним залишається одне: головна героїня її книжок – жінка-українка, сильна духом, ворушлива, ніжна, чуттєва, яка іноді помиляється, але її завжди веде за собою кохання: до чоловіка, до дітей, до батьківщини.
У 1989 році перебралася жити до східної України й відтоді живе У Сєвєродонецьку Луганської області.
Матусин оберіг
Народилася в родині сільських вчителів.
З п'ятнадцяти років почала працювати
позаштатним кореспондентом районної газети.
Згодом працювала вихователем у дитсадку,
пізніше – учителем початкових класів.
Усі твори на гостросоціальну тематику,
незмінним залишається одне: головна героїня її книжок – жінка-українка, сильна духом, ворушлива, ніжна, чуттєва, яка іноді помиляється, але її завжди веде за собою кохання: до чоловіка, до дітей, до батьківщини.
У 1989 році перебралася жити до східної України й відтоді живе У Сєвєродонецьку Луганської області.
Матусин оберіг
Олеся рано стала сиротою. Листи — ось і все, що лишилося їй від мами. Дівчинка живе лише цими листами. Тільки вони і подруга Карина допомагають Олесі пережити труднощі: пияцтво батька, жорстокість мачухи, ненависть зведеного брата. Одного разу Олеся приїздить із Кариною до Сєвєродонецька і там зустрічає Ігоря. Два серця єднаються в танці кохання. Але настає буремний 2014 рік, Ігор йде добровольцем в АТО... Чи зустрінуться закохані знову? Доля наготувала їм випробування часом та відстанню. Та справжнє кохання здатне подолати все…
Ми завжди були разом
Сподіваюся і люблю
Катя знала Сергія з дитинства. Їх весілля було чимось само собою зрозумілим. А як інакше? Адже з ним так спокійно, надійно ... Але коли Катя зустрічає Макса, в її душі зароджуються сумніви: про таку чи життя вона мріяла? Жінка вирішується на відчайдушний вчинок: йде з дому, грюкнувши дверима, а потім кидає і дочка. Але життя вносить свої корективи. Макс виявляється не тим, за кого себе видавав. Тепер у великому місті Катя пускається в погоню за фальшивими мріями.
Як далеко зайде вона, перш ніж зрозуміє, що справжнє щастя не купити за гроші?
Син, запальний прихильник Майдану і патріот України, боротиметься із сепаратистами, а дочка — вступить до ополчення... Так само розійдуться й шляхи друзів Геннадія, нерозлучних змалечку хлопців. Бо війна проходить і по родинах, і по душах..
Новернутися дощем
Продовження роману «Оголений нерв»
Чи була Настя готова до того, що чекало на неї, коли їхала з вантажем волонтерської допомоги для добровольців «Айдару»? Чи Геник та Уля сподівалися зустрітися живими по той бік Іловайського котла? Чи Богдана Стефанівна вірила, що колись знову збереться разом велика родина, яку, наче поле соняхів, перепахала війна?
Щоб вижити, треба навчитися бачити у приціл ворога, а не живу людину. Проте одного разу ти побачиш там з дитинства знайомі риси…
Спокута
Що робити, коли життєва стежина веде нас до труднощів та незгод? Як їх долати? Як витримати баланс і пережити негаразди?
Ця книга — про найдорожчих, про найрідніших, про найближчих — сім’ю. Вчинки наших батьків і дідів мають безпосередній вплив на наше сьогоднішнє життя. Часто діти несуть хрест заміть своїх батьків і, опиняючись у скрутних ситуаціях, змушені спокутувати гріхи рідних.
Книга про сімейні зв’язки, складні взаємини, переплетіння доль, надію на краще майбутнє і силу любові.
Де живе свобода
Кохання, що спалахнуло між Віталією та Родіоном було приречене. Вчителька та учень – що тепер люди скажуть? Але ані осуд близьких, ані зневага чужих не спинили почуттів. Та залишатися в цих лабетах було не сила. Закохані наважуються на божевілля — тікати до зони відчуження. Якнайдалі від людей, туди, де вони зможуть збудувати власний химерний рай, відмежований від світу.
Але втеча не завжди означає свободу. Бо найстрашніша в’язниця, з якої не можливо втекти — у нас самих.
З любов'ю до життя
Кохання — дар, що звеличує та підносить до небес. Це почуття здатне штовхнути на божевільні вчинки, воно то солодке, як мед, то з полиновим присмаком. Чимось схоже на саме життя — багатогранне, безцінне та неповторне. Ці споконвічні чуття увиразнюють пульс кожного з нас.
«Квіти кохання», «Життя багатогранне» та «Перехрестя епох» — три частини збірки, наче три кити нашого життя. У цій книжці є все: герої, котрі здаються близькими й таким схожими на нас самих; вчинки, що змінюють майбутнє цілих поколінь; кохання, яке здатне залікувати найглибші рани та повернути до життя.
Комментариев нет:
Отправить комментарий