Цікаві факти про бібліотеки і книги
Не Ліною єдиною: «Неочевидні» жінки української літератури.
На двохстах українських гривнях зображено Лесю Українку. Хтось ще зі школи пам’ятає Марка Вовчка, хоча достеменно й не впевнений щодо її/його статі (щодо справжнього імені — й поготів; зі справжнім іменем Лесі Українки, до речі, та ж біда). У «фейсбуці» тільки лінивий не репостив афористичні рядки Ліни Костенко на всі випадки життя.
На цьому зазвичай знання обивателя про жінок в українській літературі закінчуються. А проте є багато письменниць, які незаслужено обділені увагою не лише читачів, але й дослідників — тоді як могли б бути окрасою не лише української, а й будь-якої національної літератури.
Історичні обставини склалися так, що українська мова й література протягом тривалого часу зазнавала утисків, а український народ пережив кілька хвиль еміграції у різні кінці земної кулі. То тут, то там виникали культурні осередки українства, результати діяльності яких ми змогли оцінити лише після отримання державної незалежності — та й то не одразу. І звісно, що у творенні української культури, зокрема літератури, жінки завжди відігравали важливу роль.
Цей текст — про «неочевидних» письменниць, значення яких для української літератури нам ще належить усвідомити.
(1888–1966)
Графиня Кармен Фернанда Альфонса Естрелла Наталена Дунін-Борковська народилася в іспанському Бургосі, але родове гніздо батька, Анджея Єжи Дуніна-Борковського, знаходилося на Волині. Матір дівчинки померла при пологах, відтак бабуся Теофіля забрала дитину до себе одразу після народження. Провівши на Волині перші п’ять років життя, Наталена саме там уперше почула українську мову. Наступні дванадцять років вона провела у французькому монастирі, де отримала ґрунтовні знання з гуманітарних наук, вивчила п’ять мов і, за її власними словами, сформувалася як особистість. В 1904 році Наталена приїхала до Києва, де навчалася в Інституті шляхетних дівчат і брала уроки музики в Миколи Лисенка. У Петербурзі закінчила археологічний інститут і мистецьку академію, отримала ступінь доктора археології і диплом «вільного художника». Коло її інтересів вражає: література, музика, живопис; археологія, єгиптологія, медієвістика; театр, оперний спів — і скрізь вона змогла повноцінно себе реалізувати. Встигла навіть три роки відбути на фронтах Першої світової війни у якості сестри милосердя, за що отримала Георгіївського хреста.
В 1919 році у Празі Наталена познайомилася з письменником і громадським діячем Василем Королевим-Старим. Саме з його подачі вона перейшла в літературній творчості з французької мови, якою писала перші свої твори, на українську. З-під її пера вийшло близько десятка книжок: історична, релігійна, пригодницька й науково-популярна проза, літературні легенди, міфологізована автобіографія. У тексти Королева вклала весь свій культурний багаж; інтелектуалізм, історіософічність і віртуозний стиль — це те, що ріднить її з «пражанами» й київськими неокласиками, але разом із тим виводить на широкі обрії загальноєвропейської літератури.
Основний корпус творів Наталени Королеви було видано у Львові ще до Другої світової війни. Щоб скласти уявлення про обшир кругозору письменниці, варто згадати бодай про деякі з них:
Бібліотечні цікавинки
Найвідоміші у світі музеї книги
Упродовж століть книги постійно вдосконалювалися, тому у світі існує безліч музеїв, експонатами яких є книги. Найстаріший у світі музей книги був відкритий у 1877 році в Антверпені, у приміщенні друкарні славнозвісного друкаря XVI ст. Кристофа Плантена. Експозиція була присвячена життю і творчості Пітера Пауля Рубенса, художника, який створив для цієї друкарні більше 50 гравійованих листів та ілюстрацій.
У 1884 році був заснований Німецький музей книги та шрифту. У 1900 році були засновані Гутенберговські музеї в Майнці і в Берні (Швейцарія). У 1914 році засновано Музей книги в Брюсселі (Бельгія). У 1938 році – Музей при Інституті патології книги в Римі (Італія). У 1938 році – Музей дитячої книги у Варшаві (Польща). У 1964 році – Музей книгодрукування в Ліоні (Франція). Найстарішим музеєм книжної справи в Росії є Музей книги при Державній бібліотеці Росії в Москві, який був відкритий у 1925 році. В Україні – Державний музей книги і друкарства України у Києві, заснований у 1972 році.
Музей сучасного міжнародного книжного мистецтва, книгодрукування і каліграфії
(м. Оффенбах, Німеччина)
Вперше двері цього музею відчинилися для відвідувачів 7 листопада 1953 року. Це був невеликий музей, присвячений мистецтву сучасного друкарства та оформлення книг. В основі музейної експозиції була значна колекція, зібрана почесним доктором наук Карлом Клінгспором (1868-1950 рр.), який у першій половині XX ст. був співвласником шрифтоливарного цеху в Оффенбаху.
Незабаром після створення музею в його фонди стали надходити перші щедрі дари, і невеликий музей став центром сучасного друкарського мистецтва.
Музей Клінгспор в Оффенбаху володіє найбільшою після Голландії колекцією робіт видатного голландського друкаря і шрифтовика Хендріка Ніколаса Веркмана (1882-1945 рр.).
У музейній колекції представлено ілюстровані книги, видання, виконані ручним пресом, книги про живопис, про художників, про шрифти, про каліграфію.
Найціннішою з-поміж експонатів музею є колекція 100 книг, переплетених у шкіряну палітурку Ігнацієм Вемлером. У музеї є велика ко-лекція робіт Ернста Шнайдлера, який заснував Штутгартську школу, а також його учнів.
Музей в Оффенбаху приваблює пошановувачів сучасного книжкового і друкарського мистецтва з усього світу.
Музей мініатюрних книг
(м. Баку, Азербайджан)
Це єдиний у світі музей мініатюрної книги. Розташовується в старій частині міста Баку, що називається «Ічері Шехер». Почав функціонувати 2 квітня 2002 року.
Експонати, виставлені в музеї, були зібрані сестрою Заріфі Таїрою Салаховою протягом майже 30-ти років. її особиста колекція становить 6500 книг з 64 країн світу.
У музеї експонуються мініатюрні книги творів відомих азербайджанських класиків, таких як Вагіф, Хуршідбану Натавай, Нізамі Гянджеві, Насимі, Фізулі, Вургун Самед, Мірза Фаталі Ахундов та інші.
Музей книги і друкарства України (м. Київ)
Знаходиться на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника у будинку колишньої лаврської друкарні, заснованої архімандритом Єлисеєм Плетенецьким.
У музеї зібрані багаті скарби книжкової культури українського народу (близько 56 тис. одиниць зберігання). Експозиція висвітлює історію вітчизняної книги і книжкової справи від часів Київської Русі і до наших днів; розповідає про створення писемності у східних слов'ян, про рукописну книгу Х-ХVІ ст., про зародження друкарства в Європі, початок і розвиток кириличного книгодрукування, про видавничу діяльність Івана Федорова та про інших видатних творців української книги ХVІ-ХVIIІ ст.
20 цікавих фактів про книги
1. Люди почали читати мовчки тільки в 4 столітті нашої ери. До цього людство завжди читало вголос.
2. Перша в світі газета з'явилася в Римі понад дві тисячі років тому. Вона називалася "Події дня", але в ній не було новин, тільки царські укази і оголошення. Газета листувалася від руки, і гінці розвозили її знатним людям.
3. Найстаріша друкована кольорова книжка - китайське керівництво по каліграфії і малювання, було створено в 1633 році.
4. До 18 століття в деяких бібліотеках книги були прикріплені до полиць ланцюгами, досить довгими, щоб відвідувачі могли комфортно читати, але не могли винести книгу з бібліотеки.
5. Римський імператор Марк Аврелій платив поетові Оппіану по золотій монеті за кожну написаний рядок. Оппіан написав дві поеми, про риболовлі та полювання, заробивши двадцять тисяч монет.
6. Якщо кожен день читати по 10 сторінок, то за рік їх набереться 3650, а це як мінімум 12 книг.
7. 33% американців не прочитали жодної книги після того, як закінчили школу. Хоча в США бібліотек в 7 разів більше, ніж McDonald's.
8. Президент США Теодор Рузвельт читав по одній книзі в день, а Девід Боуї - 3-4 в тиждень.
9. Вираз "книжковий хробак" походить від крихітних комах, які харчуються корінцями книг.
10. Засновник компанії Nike Філ Найт дозволяє заходити до власної бібліотеки тільки тим, хто зняв взуття.
11. В англійській мові є окремий термін для позначення запаху книг - бібліосміа. А страх того, що у вас не залишиться, що почитати називається абібліофобія.
12. Найвідоміший книжковий злодій, американець Стівен Блумберг, викрав 23 000 книг з 268 бібліотек, загальну вартість яких оцінили в 5 мільйонів доларів. А книга, яку в світі викрадали рекордну кількість разів - це книга рекордів Гіннеса.
13. До 1985 року американські видавництва часто використовували свинець у фарбі для друку. Тому тепер в США заборонено продавати або передавати дитячі книги, старше 33 років, без тесту на вміст свинцю.
14. У 2010 році Бібліотека конгресу США оголосила про створення Twitter архіву абсолютно всіх твітів. Однак у 2017 році було вирішено зберігати тільки суспільно важливі твітти.
15. "Німецький словник" вважається найбільшим в світі. Складати його почали брати Грімм в 1854 році, далі роботу продовжили інші, менш відомі автори, і праця була закінчена тільки в 1971 році. Словник налічує 34519 сторінок і виданий в 33 томах.
16. В різний час під заборону потрапляли такі книги як "Убити пересмішника", Харпер Лі, "Лоліта", Набокова, "Над прірвою в житі", Селінджера, "1984" і "Скотний двір" Оруелла і навіть "Пригоди Гекельберрі Фінна" і " Гаррі Поттер".
17. Лише 2% книг в світі продаються накладом понад 500 000. примірників. Середній тираж книг в Україні – 3000 примірників.
18. У своїх книгах Вільям Шекспіра в 10 разів частіше писав слово "любов", ніж "ненависть".
19. Під час читання майже 50% часу наші очі дивляться на різні літери. При цьому лінії погляду можуть, як розходитися в різні боки, так і перехрещуватися.
20. Нейропсихологи сходяться на думці, що читання знижує рівень стресу на 68%.
ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ КНИГИ
- Історія виникнення книги бере свій початок з тих часів, коли створивши писемність, людство починає шукати способи матеріалізувати свої думки, передати наступним поколінням накопичені століттями знання та досвід.
- До винайдення Йоганом Гутенбергом (1400-1468) книгодрукування, книжки були рукописні, наприклад книга-сувій із текстом "Іліади" Гомера довжиною близько... 150 метрів.
- У бібліотеці індійського міста Адьяр зберігаються сотні книжок, що писалися на аркушах, виготовлених з пальмового листя. Сторінки таких книжок прикрашали золотом, дорогоцінним камінням. 4.
- Серед старовинних монгольських і тібетських книг є справжні манускрипти, тексти яких писалися сумішшю золота, срібла, коралів, перлів, бірюзи, глазурі, перламутру, сталі та міді. Є тут також книжки з текстами, вишитими по шовку та сап’яну різнокольоровими нитками... без жодного вузлика.
- Ще одна унікальна книжка, сторінки якої зроблені із срібла, а букви "написані" золотом. На виготовлення такого ювелірного шедевру було витрачено більш ніж 50 кілограмів золота та близько 600 кілограмів срібла.
- В наші часи з’явилася "металева книга". Виготовив її коваль Костов з болгарського міста Враца. Книга, 22 сторінки якої зроблені із... заліза, важить близько 4 кілограмів, хоча розміри її звичні – 18 на 22 сантиметри.
- Серед книжок зустрічаються справжні велетні. Так, одним з найтовщих романів, напевно, слід вважати "Кларису" – роман англійського письменника Семюела Річардсона. Він містить 984 870 слів, майже на 200 тисяч слів більше, ніж у Біблії. Роман побачив світ у середині XVIII століття.
- Але пальма першості у створенні подібного роману належить японському письменникові XIX століття. Автор працював над ним 40 років. Роман складається із 100 томів по тисячі сторінок у кожному, вага одного примірника 60 кілограмів. У романі налічується майже 32 мільйони слів.
- Не менш цікаве і "Диявольське Євангеліє", яке зберігається у королівській бібліотеці в Стокгольмі. Його обкладинка зроблена з дубових дощок товщиною 4 сантиметри, а прикрашають книгу масивні защіпки з кованого заліза. На виготовлення пергаментних сторінок пішло понад 100 козячих шкір.
- З виданням "Історії Південної півкулі", що було видруковано у США, можливо знайомитися лише за допомогою... спеціального двигуна, адже важить вона 225 кілограмів, в розгорнутому вигляді її ширина дорівнює 2 метри 70 сантиметрів, а висота – 2 метри.
- А ось мода на так звані мініатюрні книжки виникла наприкінці XVIII століття, завдяки примхам Марії-Антуанетти, яка забажала носити улюблені книжки... в рукавичці. Однак ще задовго до цього робилися спроби виготовлення таких оригінальних видань. Прародителькою їх можна вважати старовинну рукописну мініатюрну книгу, яка зберігається в Єреванському книгосховищі Матенадаран. ЇЇ вага лише – 19 грамів.
- Найменша книжка видана у 1896 році в італійському місті Падуя, її розмір 16 мм х 11 мм, що дорівнює приблизно розміру нігтя на великому пальці руки. У цій книзі надрукований лист Галілео Галілея.
- Одна з найбільших бібліотек світу – Національна бібліотека конгресу США. Заснована вона у 1800 році. Її книжковий фонд налічує 40 мільйонів примірників.
- Найбільша бібліотека в Україні – Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського. Заснована вона у 1714 році.
- Найперший у світі буквар з’явився в Англії у 1491 році. Написаний він був латинською мовою.
- На стінах храму у Фівах висічений древній літопис. Стіни храму є своєрідною книгою, найбільшою у світі за своїми розмірами, оскільки кам’яні "сторінки" її сягають сорока метрів завширшки.
Читати про книги так само цікаво, як і читати самі романи. Часто одна деталь може змінити сприйняття оригінального тексту. Пропоную кілька фактів про книги, яких ви могли не знати.
А чи знаєте Ви?
1. «Аліса в країні чудес» була заборонена у Китаї через наявність у книзі звірів, які розмовляють.
2. Дж. Р. Р. Толкін друкував всю трилогію «Володаря перснів» двома пальцями.
3. У «Казках 1000 і 1 ночі» Аладдін спочатку був китайцем.
4. Книга Джастіна Бібера входить до списку бестселерів за версією New York Times (так-так, він теж вміє писати).
5. Бібліотека Гарвардського університету зберігає 4 юридичні книги, написані на людській шкірі.
6. Книга «Подорожі Гуллівера» описала розмір і швидкість обертання місяців — супутників Марса за 100 років до того, як це зробили астрономи.
7. «Пригоди Тома Сойєра» — перша книга, текст якої був набраний на друкарській машинці.
8. Книги про Гаррі Поттера — найбільш заборонені в Америці через «пропаганду окультизму, язичництва і заперечення християнських цінностей».
9. У романі американського письменника Натаніеля Веста «День сарани» (1939) є персонаж на ім'я Гомер Сімпсон.
10. Володимир Набоков писав «Лоліту» в блокноті під час поїздок по Америці для колекціонування метеликів. Дружина письменника Віра завадила йому спалити начерки роману.
11. Найбільш продавана у Великобританії книга всіх часів — «50 відтінків сірого».
12. «Вінні-Пух» був спочатку заборонений в Америці, Туреччини та Великобританії. Тут зіграло роль не тільки наявність розмовляючих тваринок, але і той факт, що малюк П'ятачок викликав негативну реакцію у мусульманській частині читачів.
13. Шерлок Холмс частіше за інших літературних персонажів ставав героєм кіно і телесеріалів.
14. «Робінзон Крузо» вважається першим англійським романом. До речі, роман про пригоди Робінзона має продовження, в якому герой терпить аварію корабля біля берегів Південно-Східної Азії і змушений добиратися до Європи через всю Росію. Зокрема, він протягом 8 місяців перечікує зиму у Тобольську.
15. Перша рукописна Біблія (з моменту винаходу друкарського верстата) була написана за 12 років і коштує зараз 8 млн доларів.
16. Найпопулярнішим письменником всіх часів і народів є Агата Крісті. Її детективи друкуються на 44 мовах світу.
17. Було видано вже більше двох мільярдів книг. Найбільш ходовою книгою залишається Біблія. Друге місце займає «Книга рекордів Гіннесса».
18. Александр Дюма наймав «літературного негра» — романіста Огюста Маке, щоб той допоміг іменитому автору написати «Трьох мушкетерів» і «Графа Монте-Крісто».
19. Франц Кафка перед смертю просив свого друга Макса Брода спалити всі його роботи. «Замок»,«Процес» і «Америка» були опубліковані проти волі письменника.
Цікаві факти про книги та читання
1. У минулі часи книги розташовувалися на полиці по-іншому: корінцем до стіни.
2. Книги про позіхання викликають у вас позіхання.
3. Найсприятливіший вік для навчання читання — 4-6 років. Дітей 6-7 років важче навчити читати.
4. Якщо дитина не навчилася до третього класу читати, її чекає важка доля. Так свідчать результати дослідження, проведені в США.
5. За читанням люди проводять приблизно 6,5 годин на тиждень, телевізор — кращий друг людини — забирає до 14 годин пильної уваги в тиждень.
6. Тобі десять років, а ти погано читаєш? Таким ти і залишишся і в середній школі. Таку формулу вивели вчені мужі з Єльського університету.
7. Щоб створити роман, письменник витратить у середньому 475 годин свого часу. А читач скільки?
8. Тюремні нари надихають: Мігель де Сервантес «Дон Кіхот», «Подорож пілігрима» Джон Баньян, Оскар Уайльд створив «Тюремну сповідь», Ніколо Макіавеллі написав монументального «Государя».
9. У минулі часи книги в бібліотеках приковували ланцюгами для їх кращого збереження.
10. Найактивніші покупці книг в наш час люди старше 45 років.
11. Покупець у книжковому магазині в середньому 8 секунд розглядає передню обкладинку і п’ятнадцять секунд задню.
12. Більше половини, це 68%, покупців книжок жінки.
13. Вісімнадцята сторінка книги — межа інтересу більшості читачів.
14. Книги видавничого дому «Penguin» в м’якій обкладинці були дешевше своїх аналогів у твердій палітурці, що і зробило їх більш доступними.
15. Малограмотність — проблема сучасного суспільства. Економісти порахували, що непрямий убиток щорічно складає 20 мільярдів доларів — втрачений прибуток, низька продуктивність та інші фактори.
16. Читання книг розвиває в людях добрі почуття, такі як волонтерство, благодійність.
17. Людина, яка краде книги називається бібліоклептоманом. Найвідомішим був Стівен Блумберг, який викрав 23 000 (!) Рідкісних книг з 268 бібліотек. Цікавий факт — його колекція оцінювалася в 20 мільйонів доларів!
18. «Книжковий хробак» — це крихітні комахи, що харчуються книжковими корінцями.
НАЙЦІКАВІШІ ВИСЛОВИ, АФОРИЗМИ ТА ЦИТАТИ ПРО КНИГИ -TviySvit
ПОРАДИ, ЯК КНИЖКАМ ДАТИ РАДУ
Ніл Ґейман: Чому майбутнє залежить від бібліотек, читання та уяви? - читати
Літературне дежавю
«Маловідомі факти про літераторів та їх твори».
1. У Чарльза Діккенса було дуже важке дитинство. Коли його тато потрапив у боргову в'язницю, маленького Чарлі відправили працювати на фабрику з виробництва вакси, де він з ранку до вечора наклеював ярлички на баночки. Можливо тому образи нещасних сиріток виходили у Діккенса такими переконливими.
2. Оскар Уайльд не сприймав всерйоз твори Діккенса і з будь-якого приводу насміхався над ними. Взагалі, сучасні Чарльзу Діккенсу критики без кінця натякали на те, що він ніколи не увійде до списку найкращих британських письменників.
4. Гомер - письменник, що не писав. Гомер давно вважається найвидатнішим письменником усіх часів, хоча він не написав жодного рядка. Усі свої твори Гомер тримав у пам'яті з тої простої причини, що не вмів ні читати, ні писати.
5. Данте Аліг'єрі, підсумовуючи свої міркування щодо мети та умов письменницької праці, висловив таку думку: «Ніжачись на перині м'якій, слави собі аж ніяк не здобудеш». І тим самим проголосив свою прихильність до аскетизму, дисципліни творчості, повсяк-денної виснажливої праці. Кілька століть по ньому більшість його творчих нащадків дотримувались таких же поглядів.
6. Жюль Верн протягом двадцяти п'яти років написав п'ятдесят пригодницьких романів, герої яких долали відстані між континентами, відкривали нові землі, блукали, мандрували, плавали, в той час, як сам автор роками не виїздив із рідного міста й половину з тих двадцяти п'яти років провів у своєму кабінеті.
7. Коли до хворого Гейне прийшов знайомий письменник, поет почав перед ним виправдовуватись:
- Пробач, але в моїй голові зараз зовсім порожньо. Тільки що від мене пішов Н., ми з ним обмінювалися думками.
8. Ілля Ільф і Євген Петров були уродженцями Одеси, проте познайомилися тільки в Москві безпосередньо перед початком роботи над своїм першим романом. Згодом дует спрацювався настільки, що навіть дочка Ільфа Олександра, що займається популяризацією спадщини письменників, називала себе дочкою «Ільфа і Петрова».
9. Сучасників Бальзака дивувала надзвичайна його працездатність. Він продовжував "шліфувати" свої твори навіть після набору.
Якось Бальзак признався своєму колезі письменникові Віктору Гюго:
- Знаєте, мені потрібно було десять років, аби зрозуміти, що я не вмію писати.
- Тоді чому ж ви не обрали іншої професії? - запитав Гюго.
- На жаль, було пізно. На цей час я вже став відомим письменником.
10. Славнозвісний Ганс-Крістіан Андерсен був відомий тим, що ніколи не дбав про свій одяг. Його старий потертий плащ добре знав увесь Копенгаген. Одного разу якийсь чоловік зачепив Андерсена на вулиці й в'їдливо запитав:
- Оцей злиденний предмет на вашій голові називається капелюхом?
- Андерсен спокійно відповів:
- А оцей злиденний предмет під вашим капелюхом називається головою?
11. Дюма-батько влаштовував прийом. Серед запрошених були люди різних соціальних прошарків. Але саме поділу людей на ранги не терпів письменник. Ось чому біля гардеробу він наказав повісити табличку: "Просимо разом з одягом і головними уборами залишати тут свої звання і титули".
Акварельні картини в стилі сюрреалізму
Перед нами черговий творець, про якого практично нічого не відомо, лише невелика стаття в англійській вікіпедії.
Акварельні картини Уолстенхолма є неймовірно кумедні ожилі книги, які ведуть себе зовсім як люди. Крім картин в стилі сюрреалізму є ще прекрасні акварельні натюрморти.
Почуття, які виникають при погляді на акварельні картини Джонатана Уолстенхолм дуже важко описати словами. Неможливо стримати посмішку, настільки вони схожі на людей. Вони - це книги. Чудова ідея - оживити фоліанти, кишенькові видання, книжки, книжечки і книжечки. Очевидно, Джонатан дуже любить книги. Навіть на звичайних його натюрмортах роль основної експозиції грає старовинна друкована продукція.
Джонатан Уолстенхолм (народився в 1950 році) - британський художник та ілюстратор.
Оскар Уайльд одного разу пожартував: «Я не можу назвати сто найкращих книг, оскільки написав всього п'ять». А ось сучасний лондонський художник Джонатан Уолстенхолм (Jonathan Wolstenholme), на відміну від іменитого метра літератури, з споконвічно англійським гумором міг би похвалитися, що сто кращих книг він створив ... на своїх полотнах. Талановитий художник малює чарівні картини, на яких оживають старовинні фоліанти.
Світ Джонатана Уолстенхолм - це унікальна реальність, де стерті кордони між реальністю і фантастикою. Всі роботи художника пройняті трепетним ставленням до книг - джерела знань і зберігачу людської мудрості. Безумовно, подібні сюрреалістичні проекти можуть виховати дбайливе ставлення до книг і відродити інтерес молоді до читання.
Чи є серед читачів ще такі божевільні, як Джонатан Уолстенхолм? Такі, що говорять Книзі "привіт", ласкаво її погладжуючи, сумує без неї? І кому вона відповідає взаємністю!...
І ось у лондонського художника, чиї картини Ви побачите далі, книги на полотнах оживають в букальному сенсі. Одного разу британський художник Джонатан Уолстенхолм постав перед питанням: "А що було б, якби книги не тільки лежали на полицях, чекаючи, поки на них зверне увагу читач, а жили активним життям, ні в чому собі не відмовляючи?" І ось що вийшло...
Джонатан Уолстенхолм
Таємне життя письменника-кріміналіста
Джонатан Уолстенхолм:
Повне зібрання творів
Джонатан Уолстенхолм: Письменник-привид
Джонатан Уолстенхолм: Два старих томи
Джонатан Уолстенхолм: Гра в шахмати
Джонатан Уолстенхолм: Лепідоптерофіліст.
Джонатан Уолстенхолм: Письменник
Світ Джонатана Уолстенхолм - це унікальна реальність, де стерті кордони між реальністю і фантастикою. Всі роботи художника пройняті трепетним ставленням до книг - джерела знань і хранителя людської мудрості.
Комментариев нет:
Отправить комментарий