Павлова Тетяна Петрівна

Завідуюча бібліотекою

ЗСШ І-ІІІ ступенів №100

м. Запоріжжя

Керівник МО бібліотекарів Дніпровського РМК

Моє професійне кредо: "Все можливо, на неможливе просто потрібно більше часу!"
Моє життєве кредо: "Цінуй те, що маєш, але не зупиняйся на досягнутому!"

Шановні колеги!

Я рада вітати Вас на моєму блозі!
Сподіваюся, що розміщені на блозі
матеріали будуть Вам цікаві й корисні
як для навчальної так і для творчої діяльності.

Блог призначений вирішувати наступні завдання:

- Методичне забезпечення шкільних бібліотекарів (нормативні документи, методичні розробки з метою обміну і презентації досвіду, обговорення тем семінарів і засідань РМО);

- Виховні - залучення учасників педагогічного процесу (учнів, педагогів, батьків) до книги, читання;

- Освітні - надання консультаційної допомоги педагогам, учням, батькам.

Я сподіваюсь, що сайт дозволить:

- Узагальнити і систематизувати досвід роботи бібліотекарів;

- Підвищити свою кваліфікацію, не відходячи від робочого місця, а також надати методичну допомогу педагогам, батькам.

- Зацікавити читанням учнів.

Я буду розміщувати документи, фотографії, сценарії заходів та бібліотечних уроків, статті та іншу корисну для Вас інформацію.

Вас зустрічати ми будемо маршами
Слуги при книгах, над книгами – маршали,
Тихоголосі, у спокій залюблені,
В книгах – знавці, а в житті – геть розгублені,
Душ покалічених лагідні лікарі,
Скромні красуні бібліотекарі.
Всі ваші рухи наповнені чарами,
Зали читалень вважаються храмами.
Хто ви без нас? Ті, хто губиться в залиті,
Люди без завтра і люди без пам’яті.

ПРОФЕСІЯ: БІБЛІОТЕКАР. ІМІДЖ.

Зразком для бібліотечних фахівців можуть служити "Правила поведінки й спілкування із читачами для працівників Пекінської національної бібліотеки".

Нагадаю деякі з них.

Загальні положення.

Обслуговування користувачів є головним завданням бібліотеки, воно, як у фокусі, відбиває рівень всієї діяльності колективу, саме по якості обслуговування користувач оцінює всю роботу установи. Принцип "користувач - насамперед!" виведе нашу установу на рівень, що відповідає державній політиці.

Зовнішній вигляд, манери, поведінка.

Працівник повинен бути охайно й чисто одягнений, ґудзики застебнуті, взуття зашнуроване. Бібліотекар повинен бути відданим службовому обов‘язку, зосередженим, зібраним. Зустрічати користувачів радо, з посмішкою, триматися вільно й невимушено. Скромно, спокійно вислухувати претензії користувачів. Забороняється вступати в суперечки з ними, грубити. За помилки просити вибачення без нагадування. Прагнути до встановлення взаємин, взаємодопомоги, взаємоповаги, доброзичливості, правдивості між колегами, не проявляти дріб'язковості, не ранити одне одного недобрими словами.

Мова.

Під час спілкування із користувачами проявляти щирість, скромність. Мова повинна бути помірної гучності, плавною по інтонації, м'якою, чіткою, наповненою "чарівними" словами. Під час розмови в першу чергу вживайте слова "Ви", "будь ласка", "прошу Вас", "вибачте", "дякую". Зовсім неприпустимо приказне "відійдіть", "принесіть", "підійдіть". У відповідь на подяку користувача бібліотекар зобов'язаний проявляти скромність, сказати "не варто", "не турбуйтеся", не можна залишати вдячні слова без відповіді.
Якщо немає можливості повністю задовольнити вимоги користувача, потрібно вибачитися. При великому напливі користувачів або великої зайнятості працівника, при неможливості виконати кілька операцій або запитів необхідно час від часу заспокоювати користувача, що чекає, словами: "Почекайте, будь ласка, ще трошки", "Зараз принесуть", "От-от буде", "Я зараз Вам зроблю", "Вибачте, що Вам довелося довго чекати". У жодному разі не можна говорити тільки "Чекайте!", "Не шуміть!" тощо. Коли користувач виходить з бібліотеки, треба чемно прощатися: "Усього Вам найкращого", "До побачення!", "Приходьте до нас".

Потрібно читати і поважати тільки ті книги, які вчать розуміти сенс життя, розуміти бажання людей і справжні мотиви їх вчинків.

Калейдоскоп новорічних свят
"В усіх цивілізованих країнах народній культурі завжди приділялася особлива увага. Культура будь-якого етносу, як крона дерева, не може розвиватися без власного коріння".
Василь Скуратівський
"Невідомо, якою буде людина через 1000 років, але якщо відняти у сьогоднішньої людини нажитий віками й отриманий нею у спадок скарб свят та обрядів, то вона все забуде, всього розучиться й муситиме все починати спочату".
В. О. Ключевський




Настають новорічні свята ─ наймістичніший та найзагадковіший період року, що містить у собі прадавні традиції та дух наших предків. Цикл зимових свят почнеться Днем Святого Миколая й завершиться Водохрещем.
Немає на нашій землі душі, яка б не горнулася до Святого Миколая. Ми звертаємося до нього зі своїми потребами, проханнями, бо знаємо, що він моде подати нам руку допомоги. Кожна дитина з нетерпінням чекає на цей день. Бо Микола-чудотворець піклується про дітей, направляє їх на праведну дорогу. Він знає про все і тому тільки хороші діти отримують від нього подарунки, а неслухняні - різку.

Він ходить від хати до хати,
Питається мами і тата.
Чи є у вас чемна дитина,
Дівчатко мале чи хлопчина?
Для кожного має в торбинці
Найкращі у світі гостинці.

Наші предки влаштовували справжні гуляння: ворожіння, співання пісень, танці, колядування, щедрування і засівання.
Чи відомо вам, наприклад, про те, що на Різдво не можна було запізнюватися до столу, адже потім "увесь рік блукати будеш"?
Про традиції та звичаї українців під час Різдвяних свят, про те як зустрічають Новий рік в різних країнах світу розповідають матеріали книжкової виставки - привітання "У передчутті казки". Юні читачі мають змогу не лише взяти книги з колядками, щедрівками, а й зрозуміють: нічого не створювалося народом просто так. Кожне слово несе в собі певну енергетику, силу й глибокий сенс. І саме молоде покоління повинне зберегти неповторність наших традицій та звичаїв, не втратити нашої мови, прекрасних народних пісень, визнаних у всьому світі. Пишаймося тим, що ми українці. З Новим роком!

Майстер клас: ялинкові іграшки своїми руками

З наближенням новорічних свят прокидається непереборне бажання творити, і воно якраз вчасно, адже ми зможемо заощадити трохи грошей на ялинкові іграшки, власноруч приготувавши їх до свята. Створити новорічні прикраси можна з чого завгодно, наприклад, зі старих використаних лампочок, якщо ви їх не викидали. Звичайно, нові можна використовувати теж, якщо руки тягнутися до творчості.
Так, що ж ми можемо запропонувати? Які нові іграшки можна зробити з лампочок,що відслужили своє. Як вдихнути в них нове чарівне життя і казкову, святкову атмосферу Нового року?
Ялинкові іграшки, зроблені своїми руками, роблять ялинку не тільки ошатною, але і неповторною: навряд чи у когось вийде зробити дві абсолютно однакові іграшки, навіть якщо при цьому виконуючі одні і ті ж поради. Хороший варіант саморобної ялинкової прикраси - сніговик та символ 2021 року Білий Металевий Бик з лампочки, що робиться в лічені хвилини, а прикрашає ялинку не один рік.
Можна придумати безліч способів того, як зробити ці новорічні прикраси з лампочки. Ми пропонуємо скористатися одним з найпростіших і цікавих. Для цього знадобиться звичайна лампочка, клей, блискітки, кольоровий папір, фарби, клаптики тканини, різнобарвні стрічки та Ваше бажання.
Ми теж вирішили провести майстер-клас для наших учнів. Дівчатка 7-В класу з захопленням відгукнулися на нашу пропозицію. І ось що у нас вийшло!



Всім бажаючим -ссилочки!!!
Гарного Нового року!
https://montessoriself.ru/snegovik-iz-lampochki-svoimi-rukami-master-klass/

https://hny.by/elka/igrushki-iz-lampochek-na-novyj-god-svoimi-rukami-delaem-novogodnie-ukrasheniya-iz-lampochek/

У ПЕРЕДЧУТТІ КАЗКИ

Напередодні новорічних та різдвяних свят у читальній залі бібліотеки відкрилася незвична виставка-вернісаж під назвою «Зимова казка. Новорічна листівка: крізь роки». Її експонати — новорічні листівки різних років. Саме такі колись отримували і надсилали наші батьки, дідусі та бабусі в 60-ті, 70-ті, 80-ті роки.

На виставці представлені вітальні листівки до Нового року. Тут можна прослідкувати історію листівки, побачити зміни, яких вона зазнала, пройшовши крізь роки.

Представлено листівки одинарні мальовані, друковані, виготовлені із застосуванням різноманітних технологій.

Хоча інформаційні технології зробили можливим вітання миттєвим, але, дивлячись на різноманітність та вишуканість сучасних листівок, стає зрозумілим, що традиція вітання паперовою листівкою повертається.

Переглядаючи листівки можна побачити різноманітні сюжетні зображення на новорічну та різдвяні тематики — засніжені ліси, села під зоряним небом, санчата, ялинки, Діда Мороза і Снігуроньки, зірки, хатки, золоті кулі, зворушливі поздоровлення тощо. На звороті листівок містяться прізвища місцевих жителів, їх адреси, тексти привітань.

Незважаючи на свій вік, ці листівки продовжують дарувати відчуття наближення Нового року, надії на краще.

Вчителів та учнів запрошуємо завітати до бібліотеки та поринути в новорічну атмосферу. А діти до того ж зможуть розмалювати листівку та подарувати її своїм рідним.

Новий 2021 рік, за східним календарем є роком Білого Металевого Бика.

Вже зовсім скоро рік Новий

Зайде до нас в домівку,

Хай буде він легкий,

Схожий на пір’їнку.

В досягненнях- зірковий,

В доходах – не дріб’язковий.

У враженнях – незабутній,

В коханні – лиш могутній!

Хай Бик буде спокійний,

А рік у нім стабільний!

1 грудня відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом.

Зупинимо СНІД - доки він не зупинив нас!

СНІД, або Синдро́м набу́того імунодефіци́ту — важке інфекційне захворювання, спричинене вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), який вражає імунну систему людини, знижуючи при цьому протидію організму захворюванням.

Як відомо, СНІД — одна з найважливіших проблем, з якою зіткнулось людство в XX ст. і з якою ми ввійшли у XXI ст.

Стрімко зростає кількість інфікованих, хворих і померлих від СНІДу людей. Багато про СНІД вже відомо, але кожного дня з'являється нова інформація. Водночас накопичено певний багаж знань, використання яких зробить можливим якщо не припинення поширення хвороби, то хоча б сповільнення цього процесу.

Трохи історії. Перші випадки захворювання на СНІД було діагностовано в 1981 р. у США. Спочатку хвороба видавалася вельми загадковою. У Франції, як тільки з'явилися перші повідомлення про таємничу хворобу, сформували групу дослідників під керівництвом вченого-вірусолога Люка Монтеньє для її вивчення.

Протягом двох років (починаючи з 1981 р.) було з'ясовано загальну картину хвороби, виявлено її збудника — вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), розроблено методи, за допомогою яких знаходять вірус хвороби в організмі людини, встановлено механізм негативної дії вірусу на організм.

Вперше ВІЛ був виділений та ідентифікований у 1983 р. французькими вченими на чолі з Монтенье в Пастерівському інституті в Парижі. Водночас про факт відкриття вірусу, котрий спричинює СНІД, повідомили американські вчені з Національного Інституту Здоров'я на чолі з Робертом Галло.

Таким чином, успіхи у вивченні ВІЛ та СНІД насправді великі, але невідомого в дослідженні цієї проблеми ще багато.

ВІЛ — це вірус імунодефіциту людини, який розвивається та розмножується в організмі людини і призводить до повної втрати захисних сил організму та розвитку СНІД.

Пам'ятайте! ВІЛ передається!
при статевому контакті з ВІЛ-інфікованою людиною.
коли цілісність шкірних покривів порушується гострим предметом (голкою, бритвою, або інструментом для нанесення татуювання), який перед цим вживала інфікована людина, і кров якої залишилась на цьому предметі. Ризик інфікування ВІЛ найбільший при повторному використанні шприца чи голки для введення ліків або наркотиків після вірусоносія, а також при переливанні крові, що містить ВІЛ.
ВІЛ також може передаватися плоду від інфікованої матері під час вагітності, пологів чи після народження дитини через молоко матері.
ВІЛ не передається!

• через спільне з ВІЛ-інфікованим користування верхнім одягом.

• рукостискання, обійми, дружні поцілунки.

• спільне користування фонтанчиком для питної води, посуд, їжу.

• домашніх тварин, укуси комах.

• чхання та кашель.

• контакти в громадському транспорті (наприклад, в «години пік»).

• монети та паперові гроші.

• рушники, мило, мочалку.

• плавання в басейні, двірні ручки та спортивні снаряди.

Як болісно тим жити, в кого СНІД.

Синдром імунодефіциту –

Не небезпечна зона це, повір.

Ти просто зрозумій, що колориту

Достатньо й так, ти знаєш, ти ж не звір?

А є ще речі, котрі варті часу,

Які ще ждуть на тебе, дуже ждуть.

І щоб побачить їх усі прикраси,

Ти зупинись… і йди у нову путь.

Єдине сонце і єдине небо

Над головами буде в кожного із нас,

Тому давайте створим наше кредо:

«Цінуймо всіх і завтра, і в сей час».

ВІЛ-інфекція – проблема не менш соціальна, ніж медична. ВІЛ-інфіковані особи та хворі на СНІД потребують соціального захисту, милосердя і співчуття, гуманного ставлення з боку оточуючих і психологічної підтримки. Бо коли від них ще й відвернуться люди, пережити це дуже важко. Отож будьмо милосердними. Тим більше, що хворі на СНІД та ВІЛ-інфіковані не становлять небезпеку для оточуючих людей при побутових контактах.

Інфіковані діти можуть вільно відвідувати дитячі садки, навчатися в загальних школах.

Хворі на СНІД та інфіковані можуть відпочивати у звичайних санаторіях. Вони мають право на професійну діяльність за обраним фахом, за винятком роботи за спеціальностями та на посадах, встановлених спеціальним переліком; на безкоштовне забезпечення ліками.

Тож будьмо доброзичливими до тих, хто зазнав удару смертельного вірусу, їх сусідство не є небезпечним для нас, а наше – їм необхідне.

Відеоролик "Коротко про головне. Скажи СНІДу ні!"

https://youtu.be/qUgv3L9raWU

Соціальний ролик "СНІД"

https://youtu.be/ZdrvqeI2YAI

З 1 листопада 2020 року в читальній залі шкільної бібліотеки експонується тематична книжкова виставка «СНІД – чума ХХІ століття (До Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом)», на якій представлено 26 документів.

Міжнародна спільнота щорічно підтримує акцію «16 днів проти насильства». Тисячі громадян та сотні державних і громадських організацій з більш ніж 100 країн світу активізують з 25 листопада по 10 грудня свої зусилля заради об’єднуючої мети: збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства у співвітчизників, створити в конкретному регіоні соціальний простір, вільний від насильства.

Найвищою цінністю для будь-якої держави, у тому числі й України, є людина, її життя і здоров’я, честь, і гідність, недоторканність та безпека. Щорічна акція “16 днів проти насильства” (25 листопада – 10 грудня) ініційована Першим всесвітнім інститутом жіночого лідерства 1991 року. У цей шістнадцятиденний період входять й інші важливі для демократичної спільноти дати:

25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;

1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;

2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;

3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;

5 грудня – Міжнародний день волонтера;

6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;

9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією;

10 грудня – Міжнародний день прав людини.

Отже, майже кожний день від 25 листопада до 10 грудня означений фактами та аргументами стосовно того, що будь-які форми насильства є порушенням прав людини. Міжнародна спільнота щорічно підтримує акцію “16 днів проти насильства”. Тисячі громадян та сотні державних і громадських організацій з більш ніж 100 країн світу активізують з 25 листопада по 10 грудня свої зусилля заради об’єднуючої мети: збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства у співвітчизників, створити в конкретному регіоні або окремій державі соціальний простір, вільний від насильства.

В рамках проведення щорічної Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства», яка проходе з 25 листопада по 10 грудня 2020 року бібліотека долучилася до проведення загальношкільних заходів:

Виставка-роздум "Всепереможна віра у життя";

Показ та обговорення фільму "Я сюди більше не повернусь";

Брей-ринг "Що таке торгівля людьми?";

Виставка-застереження "Кримінальна індустрія: "біле рабство" (до

Міжнародного дня проти насилля);

Показ документального фільму "Життя на продаж" (до Дня проти рабства);

Бібліотечний компас "Правові орієнтири" (до Дня прав людини);

Виставка-застереження "STOP-CНІД!".

Вчимося захищати себе від насильства

Насильство та жорстоке поводження – головні причини болю та страждань і навіть смерті серед підлітків.

Насильство – це будь-які навмисні дії одної людини по відношенню до іншої, які порушують її конституційні права й свободи і наносять їй моральну шкоду, шкоду її фізичному чи психічному здоров’ю. Воно може бути фізичним, психологічним і сексуальним.

Фізичне насильство – це нанесення тілесних ушкоджень, які завдають болю, призводять до порушень психічного та фізичного здоров’я, чи навіть смерті; це штовхання і смикання; удари, стусани, побиття; знущання, викручування рук; жбурляння предметів; спроби задушити.

Емоційне або психологічне насильство – це тиск на психіку іншої людини, який проявляється у нанесенні словесних образ, погроз, залякуванні, переслідуванні, а саме :

- ігнорування твоїх почуттів і потреб;
- залякування;
- погрози;
- безпідставні покарання;
- нанесення шкоди твоїй домашній тварині;
- нищення особистих речей;
- навіювання почуття провини і страху;
- брехня, звинувачення, приниження, прізвиська;
- поводження з тобою як з слугою.

Сексуальне насильство – це зазіхання на статеву недоторканість особи, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього; небажані сексуальні дотики; домагання, згвалтування; неприродні сексуальні дії; примус до проституції; небажання застосовувати контрацепцію.

Як дівчата, так і хлопці підліткового віку можуть переживати всі форми насильства та жорстокого поводження. Вони можуть траплятися як удома, так і у школі чи на вулиці, і можуть походити від членів сім’ї, так само як і від інших дорослих і підлітків, які можуть бути знайомі або незнайомі підліткові.

Насильству та жорстокому поводженню можна запобігти, а у випадку коли вони трапляються, на них треба ефективно та негайно реагувати!

Що робити, якщо ти став жертвою шкільного насилля чи знаєш, що когось ображають?

1. Розкажи про це дорослим – батькам, класному керівнику, директору школи, психологу.

2. Уникайте місць, в яких можна стати жертвою шкільного насилля.

3. Ходи разом з друзями.

4. Нападнику важливо, щоб ти звернув на нього увагу, боявся його, то намагайся не помічати його ігноруй виклики у твою адресу.

Правила які допоможуть запобігти насильству в сім’ї:

1. Продумайте свої дії в тому випадку, якщо акт насильства вже відбувався і може повторитися знову;

2. Розповідайте про насильство тим, кому ви довіряєте (друзям родичам);

3. Знайдіть таке місце ,куди ви змогли б піти у випадку небезпеки;

4. Підготуйте документи (паспорт, сідоцтво про народження, і т., д.) гроші та інші необхідні речі та покладіть їх в одне місце, так щоб у будь-який момент ви змогли б їх легко взяти і втекти з ними

5. Якщо ситуація критична, то залишайте будинок негайно, навіть якщо вам не вдалося взяти необхідні речі;

6. Заздалегідь довідайтесь телефони та адреси місцевих служб , які зможуть надати необхідну підтримку (соціальні служби, телефони довіри, телефон дільничого інспектора, служби у справах неповнолітніх).

Правила які допоможуть запобігти насильству на вулиці:

1. В пізній час не ходіть одні по вулиці;

2. Знайте елементарні прийоми самооборони;

3. Продумайте свої дії в тому випадку, якщо акт насильства можливий;

4. Майте при собі один з засобів безпеки: газовий балончик дезодорант, пилочку…. Та продумайте їх використання в разі здійснення акту насильства;

5. Відчуваєте небезпеку – терміново тікайте;

6. На вас напали – кричіть, біжіть, привертайте до себе увагу;

7. Телефонуйте до міліції, швидкої ,

8. Виключіть непорозуміння: будьте впевнені , що ваш знайомий друг знає межі дозволеного;

9. Не впускайте в будинок незнайомців особливо, якщо ви почуваєте себе не спокійно;

10. Не сідайте з незнайомцями до ліфту.

Повідомлення для підлітків

1. Поговори зі своїми батьками або іншими відповідальними дорослими про те, що ти можеш зробити для того, щоб не піддаватися насильству.

2. Наскільки це можливо, намагайся не бувати в місцях, де ти можеш піддатися насильству.

3. Якщо ти опинився (опинилася) у середовищі, в якому ти відчуваєш небезпеку, піди з цього місця якнайшвидше.

4. Якщо хтось намагається схилити тебе до сексуального контакту, чітко дай зрозумітисвоїми словами та діями, що ти цього не хочеш. У разі потреби поклич на допомогу.

5. Розбіжності та суперечки можуть траплятися час від часу. Якщо вони трапляються, намагайся зберігати спокій і вирішувати їх ненасильницькими методами. Докладай усіх зусиль для того, щоб не провокувати насильства та не відповідати на провокацію насильством.

6. Якщо до тебе було застосовано фізичне чи сексуальне насильство або тебе змусили зробити щось, чого ти не хотів (не хотіла), негайно повідом про це своїх друзів, батьків або інших відповідних служб. Вони можуть надати тобі необхідний допомогу і підтримку, запобігти повторним актам насильства та притягнути зловмисників до відповідальності.

Повідомлення для батьків

Що вам потрібно знати:

1. Обговорення проблеми насильства з вашим сином або донькою може допомогти

їм захиститися себе. При цьому підвищується вірогідність того, що вони звернуться по допомогу у разі, якщо стануть жертвами насильства.

2. Співпраця з іншими батьками та окремо взятими людьми з метою боротьби з насильством можуть змінити життя вашого сина або доньки, так само як і багатьох інших дітей і підлітків.

Що вам потрібно робити:

1. Говоріть зі своїм сином або донькою про те, як уникнути насильства, і куди звернутись, якщо вони стали жертвами насильства.

2. Ви можете підняти такі питання:

- Важливість мирного вирішення розбіжностей і суперечок, якщо вони виникають;

- Небезпека носіння зброї, погроз людям зброєю або використання її;

- Важливість уникнення місць, де до них може бути застосоване насильство;

- Вибір піти, якщо вони опинилися у загрозливій ситуації;

- Як чітко відмовити в небажаному сексуальному контакті за допомогою слів і дій та як покликати на допомогу у разі потреби;

- Наскільки важливо повідомити вас або інших відповідних служб, якщо і коли вони пережили насильство;

3. Давайте приклад власною поведінкою - не застосовуйте насильства у вирішенні питань з вашим сином або донькою, а також з іншими людьми.

4. Співпрацюйте з членами суспільства з метою інформування про небезпеки насильства, докладайте зусиль для того, щоб запобігти йому та притягнути зловмисників до відповідальності.

Раджу батькам разом з дітьми подивитися та обговорити ці фільми

Відео-фільм "Я сюди більше не повернусь"

https://youtu.be/NvRiavvriL8

Фільм знятий 20 років тому чудовим режисером Роланом Биковим, те, про що він говорить - це просто біда, а найстрашніше, що нічого не змінилося, а може навіть стало ще гірше. По-моєму, кожному потрібно виділити десять хвилин свого життя, подивитися це, щоб усередині щось йокнуло.

Документальний фільм "Життя на продаж | Trading Lives"

https://youtu.be/3yGUs-F_4cE

Документальний фільм MTV EXIT «Життя на продаж», роль ведучої в якому виконала популярна співачка Джамала, завдяки відтворенню реальних подій та справжнім свідченням жертв показує глядачам страшні подробиці торгівлі людьми. Він також навчає молодь, як можна залишитися у безпеці, обираючи роботу за кордоном.

Бережіть себе! Злочину без покарання

НЕ БУВАЄ!

28 листопада - День пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій в Україні

Офіційне відзначення Дня пам’яті жертв голодоморів встановлювалося Указом Президента України Л.Кучми № 1310/98 від 26 листопада 1998 року як «День пам’яті жертв голодоморів». Указом Л. Кучми № 1181/2000 від 31 жовтня 2000 року встановлювалася назва «День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій». Указом Л.Кучми № 797/2004 від 15 липня 2004 року встановлювалася назва «День пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій». Указом президента В. Ющенка № 431/2007 від 21 травня 2007 називається «День пам’яті жертв голодоморів» і повинен відзначатися щороку у четверту суботу листопада.

У XXІ столітті Україна пережила три голодомори: 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр., проте Голодомор 1932-33 рр. був наймасовішим і найжорстокішим. Розпочався голодомор наприкінці літа 1932-го, свого піку досяг навесні 1933-го і завершився на початку літа. Головною причиною Голодомору історики називають політику тоталітарного сталінського режиму щодо українців. Коли люди голодували, влада не лише не припинила примусове відбирання їжі. Навіть не приймала допомогу інших країн, а навпаки - кинула всі сили на те, щоби ізолювати голодні райони.

За даними істориків, у 1932-33 роках жертвами голоду в Україні, за різними оцінками, стали від 4 до 10 млн. людей. Це означає, що в ті трагічні роки Україна не долічилася від 10 до 25% свого населення, втрачаючи його по 25 тисяч людей в день, по тисячі — на годину, по 17 — щохвилини. Найбільше постраждали тодішня Харківська і Київська області. На них припадає більше половини усіх загиблих.

Ще живі люди, котрі пам’ятають голодомор і можуть розповісти про нього. Ще зберігається шанс засвоїти урок історії не за підручниками, а через безпосередній контакт із живими свідками. Але з кожним днем події голодомору віддаляються в часі, не втрачаючи при цьому свого скорботного і трагічного значення.

Вшанувати пам’ять невинних жертв – це той мінімум, який ми, сучасні українці, маємо зробити не стільки для мільйонів загиблих, а, скоріше, задля наших дітей, які повинні завжди пам’ятати про ті страшні часи й робити все, щоб подібне ніколи не повторилося.

"Не звільняється пам'ять, відлунює знову роками.

Я зітхну... Запалю обгорілу свічу.

Помічаю: не замки-твердині, не храми -

Скам'янілий чорнозем - потріскані стіни плачу.

Піднялись, озиваються в десятиліттях

З далини, аж немов з кам'яної гори.

Надійщли. Придивляюсь:Вкраїна ХХ століття.

І не рік, а криваве клеймо: Тридцять три".

Найвідоміша картина про Голодомор українського художника Віктора Цимбала (1901-1968) "Рік 1933". Написана в 1936 році й презентована на виставці у Буенос-Айресі, вона є чи не найпершим твором мистецтва про геноцид української нації.

Картина вважається ершиною досягнень митця в поєднанні глибокого історіософського змісту з дозрілою мистецькою формою. Це полотно - звинувачувальний присуд українця нелюдському сталінському режиму.

Віктор Цимбал зобразив тему Голодомору не ілюстративно, а символічно: померлі від голоду матір з дитиною піднімаються в Небо. Образи виражають порив у гору і велич спокою вічності.

Рекомендую прочитати роман Анатолія Дімарова

"І будуть люди"

"І будуть люди" — роман українського письменника Анатолія Дімарова, опублікований вперше трьома томами у видавництві Радянський письменник: Перший том у 1964 році, другий у 1966, третій у 1968. Під однією обкладинкою в оригіналі роман вперше вийшов 1977 року у видавництві Дніпро.

Дімаров зміг видати повну версію роману у його первісному вигляді, без цензурових редагувань тексту російсько-радянською цензурою та з розділами вилученими цензурою у варіанті 1964-1968 років (близько третини роману) лише у 2006 році у київському видавництві Фенікс.

Телесеріал "І будуть люди", дванадцятисерійна сага.

«І будуть люди» — український драматичний серіал-епопея телеканалу СТБ, екранізація однойменного роману Анатолія Дімарова. Серіал створений студією Film.UA за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України. Режисером проєкту став Аркадій Непиталюк. Серіал складається з 12-ти серій, які виходили в етер з 14 до 19 вересня 2020 року. Кожна серія присвячена окремому персонажу.

Серіал побудований у формі саги і через призму життя звичайних людей показує турбулентні етапи ХХ століття: перша світова війна, революція, прихід радянської влади.

https://youtu.be/BcAtBXYjCp0

Причина смерті - УКРАЇНЕЦЬ

Голодомор 1932-1933 років забрав життя більшої кількості українців, ніж Перша світова війна всіх національностей...
Понад мільйон загиблих - діти до 10 років. Цю страшну трагедію принесли на нашу землю московські окупанти.
Як тоді вони вбивали нас Голодом - так сьогодні вбивають мінометами, градами і зенітними установками...
Наш священний обовязок - пам'ять про невнно убієнних українців. Мабудь, немає в Україні родини, яку не зачкпила ця трагедія.
В суботу, 28 листопада - поставте свічку... Це найменше, що ми можемо зробити заради вічної пам'яті, тих, кого забрав Голод...

Ти кажеш не було голодомору?

І не було голодного села?

А бачив ти в селі пусту комору,

З якої зерно вимили до тла?

Як навіть вариво виймали з печі

І забирали прямо із горшків,

Окрайці виривали з рук малечі

І з торбинок нужденних стариків?

Ти кажеш, не було голодомору?

Чому ж тоді, як був і урожай,

Усе суціль викачували з двору.

Греби, нічого людям не лишай!..

Я бачив сам у ту зловісну пору

І пухлих, і померлих на шляхах.

І досі ще стоять мені в очах…

А кажеш – не було голодомору!

Д. Білоус

Відео "Ти кажеш, не було Голодомору?"

https://youtu.be/vkOQTp1-OF8

28 ЛИСТОПАДА О 16:00 ЗАПАЛИ СВІЧКУ – ВШАНУЙ ПАМ’ЯТЬ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ

В УКРАЇНІ

ДЕНЬ ГІДНОСТІ І СВОБОДИ

Для чого люди вийшли на майдан?

Що їхні сонні душі розбудило?

Розвіявся густий-густий туман,

Що прикривав всю правду так грайливо...

Для чого мерзнем, нащо стоїмо?

Бо хочем Україну ми підняти!

ЇЇ "Європою" ми гордо назвемо,

Бо вона гідна статус такий мати.

21 листопада ми відзначаємо День Гідності і Свободи. Цей день було започатковано у 2014 році з нагоди початку двох революцій, які віідбулися в Україні у ХХІ столітті: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.

Цього дня українці віддають шану патріотизму й мужності громадян, які стали учасниками цих подій, піднялися на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави та її европейського вибору.

Без памяті про такі події як Революція Гідності, неможливо побудувати сильну державу. здорове суспільство, щасливе майбуття. А наше майбутнє - це наша молодь. Тому розповідаємо про тогочасні події в сучасних візуальних формах з залучення учнів.

Напередодні бібліотекарі школи організували інформаціну-патріотичну бібліовітрину "Україна Є, БУЛА і БУДЕ... ",де представили матеріали, присвячені героям і подіям Революції Гідності, що пробудили в душі кожного українця потяг до свободи та волі. Читачі бібліотеки мають можливість ознайомитись здрукованими виданнями, представленими на експозиції.

День Гідності та Свободи об'єднав дві знакові дати – 21 листопада знаменувало початок двох революцій – Помаранчевої у 2004 році та Революції Гідності 2013-му.

Відео День Гідності та Свободи: хронологія двох революцій.

https://youtu.be/rStK_nBCB3w

День, коли повстала вся Україна. Ми продовжуємо згадувати події Революції гідності. Хронологія 19-го лютого 2014-го року.

Відео Революція Гідності-19.02.14: Хронологія подій.

https://youtu.be/0Cd7wcvrB7I

За волю стоятиму я до загину

І прапор Шевченка онукам віддам.

Лише Батьківщина, лише Україна

Світитиме вічно прийдешнім вікам.

Не згасне народ, що по вільній стежині

Ітиме до щастя, тепла й доброти.

Лише Батьківщина, лише Україна

Всіх нас приведе до святої мети!

Всесвітній день дитини

Щорічно 20 листопада відзначається Всесвітній день дітей у річницю ухвалення Конвенції про права дитини.

20 листопада 1959-го Генасамблея ООН ухвалила Декларацію прав дитини, а за 40 років – 20 листопада 1989-го – Конвенцію про права дитини – засадничий міжнародний документ із захисту прав дітей. Наразі її ратифікували 193 країни.

Основна ідея Конвенції – найкраще забезпечення інтересів дитини. Положення Конвенції зводяться до чотирьох основних вимог, які мають забезпечити права дітей: виживання, розвиток, захист і забезпечення активної участі в житті суспільства. Головний принцип, який проголошує Конвенція, – визнання дитини повноцінною і повноправною особистістю.

Кожна дитина має право на освіту, на здоров’я і належну медичну допомогу, на ім’я та громадянство, вона має право зростати в турботливому родинному середовищі й бути захищеною від жорстокості та насильства.

У 1954 році Генасамблея ООН рекомендувала всім країнам заснувати відзначення Всесвітнього дня дитини як дня світового братерства і взаєморозуміння дітей, присвяченого діяльності, спрямованій на забезпечення благополуччя дітей усього світу.

Рада Європи закликала заборонити фізичні покарання у сім’ї. Тоді, коли майже всі європейські країни заборонили використовувати фізичні покарання для дітей у школах й інших дитячих закладах, насильство в сім’ї залишається поширеним. Тому, ґрунтуючись на Рекомендації Ради Європи 1985 року «Насильство в сім’ї», вона закликала всіх членів РЄ заборонити застосування фізичного покарання у сім’ї.

Саме тому 20 листопада в багатьох країнах світу відзначають свято дитячої радості, благополуччя, світового взаєморозуміння і братерства. Конвенцію підписала 61 держава.

Здобувши незалежність, Україна взяла на себе низку зобов’язань з поліпшення добробуту дітей, зокрема, підписавши Конвенцію про права дитини. 27 лютого 1991-го Верховна Рада ратифікувала цю Конвенцію, а 27 вересня того ж року документ набув чинності. Крім того, у 2003 та 2005 роках Верховна Рада ратифікувала два факультативні протоколи до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції, дитячої порнографії та щодо участі дітей у збройних конфліктах.

Всесвітній день дитини покликаний нагадати про крихкість дитинства і дітей, про те, наскільки вони цінні для нас.

Дуже характерно, що саме у 20-е листопада відзначають своє професійне свято «День педіатра» і дитячі лікарі, які поклали на себе вирішення проблем здоров’я наших дітей.

У Всесвітній день дитини ми приєднуємося до цієї славної ініціативи і вітаємо всіх наших дітей! Вітаємо всіх, хто своєю працею і своєю наполегливістю зміцнює благополуччя підростаючого покоління, сприяє розвитку здорових стосунків і взаєморозуміння в цьому юному середовищі! Зі святом Вас, і нехай цей день залишить у Вас тільки приємні спогади!

Багато свят на світі,
Всіх не злічити!
Люблять дорослі і діти
Разом їх зустрічати!
Але сьогодні День дитини
Вітаємо! Любимо! Віримо!
Мир вам збережемо!
Підростайте! Посміхайтеся!
Ми вас захистимо!

Міжнародний день толерантності.

«Якщо я чимось на тебе не схожий,

я цим зовсім не ображаю тебе,

а, навпаки, обдаровую».

Антуан де Сент Екзюпері

16 листопада весь світ відзначає Міжнародний день толерантності. Цей день був проголошений Декларацією принципів толерантності, затвердженою у 1995 р. на 28 Генеральній конференції ЮНЕСКО. У Декларації йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри.

Цього дня за традицією в багатьох країнах проводяться акції, спрямовані проти екстремізму, різноманітних форм дискримінації та проявів нетерпимості.

Толерантність (від латиського – терпіння) – це здатність індивіда сприймати без агресії думки, які відрізняються від його власних, а також особливості поведінки та способу життя інших; терпимість до іншого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, ідей, вірувань.

Поняття толерантності виникло в західній цивілізації у зв’язку з релігійними протистояннями. Походження цього терміну пов’язують з підписанням Нанського едикту (1598р.), який мав урегулювати протиріччя між католиками та протестантами.

Лінгвістичний екскурс.

ТОЛЕРАНТНІСТЬ – ЦЕ …

Французькою - ставлення, коли людина думає й діє інакше, ніж ти сам;

Китайською – бути по відношенню до інших чудовим;

Латинською – терпимість;

Англійською – готовність бути терпимим;

Арабською – милосердя, терпіння, співчуття;

Російською – уміння прийняти іншого таким, яким він є;

Українською - здатність терпіти щось або когось, бути стриманим, стійким.

«Я пришел в этот мир

Не для того, чтобы оправдывать твои надежды,

Не для того, чтобы отвечать твоим интересам,

Не для того, чтобы соответствовать твоим ожиданиям

И ты пришел в этот мир

Не для того, чтобы соответствовать моим ожиданиям

Не для того, чтобы отвечать моим интересам,

Не для того, чтобы оправдывать мои надежды

Потому что я – это я, а ты – это ты».

Ш. Амонашвили

Давайте будемо толерантними, милосердними, терпимими незалежно від того господарює на вулиці похмурий листопад чи спекотний серпень. І ми бажаємо щоб слова відомої української поетеси Ліни Костенко, стали в вашому житті девізом:

І в житті, як на полі мінному,

Я просила в цьому сторіччі

Хоч би той магазинний мінімум

- Люди, будьте взаємно ввічливі!

І якби, на те моя воля,

Написала б я скрізь курсивами:

- Так багато на світі горя,

Люди, будьте взаємно красивими!

Відео "Мир, которій нужен мне!"

https://youtu.be/jPb0WZyzSX4

День української писемності та мови

Єдиний скарб у тебе – рідна мова.

Заклятий для сусіднього хижацтва.

Вона твого життя міцна основа,

Певніша над усі скарби й багатства.

(П. Куліш)

Це свято було встановлено Указом президента України від 6-го листопаду 1997-го № 1241/97 і відзначається щороку 9 листопада на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія.
За православним календарем у цей день вшановують пам’ять преподобного Нестора-літописця. Він був письменником-агіографом, основоположником давньоруської історіографії, першим істориком Київської Русі, мислителем, вченим, ченцем Києво-Печерського монастиря.
Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Він є автором найдавнішої пам’ятки історіографії та літератури українців – "Повісті минулих літ", яка була завершена близько 1113 року. Цей твір складений на основі сучасних автору подій і архівних літописів, народних переказів та оповідань.

9 листопада вдвадцяте відбудеться Радіодиктант національної єдності. Традиційна подія цьогоріч буде ще масштабнішою, ніж раніше. Транслюватимуть диктант на «Українському радіо», радіо «Культура», «UA: Першому», всіх регіональних каналах, на фейсбук-сторінці Суспільного та YouTube-каналі.

Початок заходу ‒ о 09:00, радіодиктант почнеться о 09:15.

Бажаю всім успіху!

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,

Я питаю в книжок,

Роззираюсь на кожній сторінці -

Де той рік,де той місяць,

Той проклятий тиждень і день,

Коли ми перестали гордиться,

Що ми українці.

І що є в нас душа, повна

Власних чеснот і щедрот,

І що є у нас дума,

Яка ще од Байди нам в'ється.

І що ми на Вкраїні таки український народ,

А не просто юрба, що у звітах

Населенням зветься.

сл. В.Баранов

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО КНИГУ

Найтовстіша у світі книга – англійський словник, що містить 8600 сторінок.
Найбільшою книгою у світі є видана у 1976 році у Денвері, штат Колорадо, США, "Суперкнига”, розмір якої становить 274 на 307 сантиметрів, а вага – 252кг 600г, яка налічує 300 сторінок.
Однією з найменших книг є томик віршів Т.Г.Шевченка "Кобзар”, який створив мікромайстер Микола Сядристий. Книга складається із 12 сторінок, кожна площею 0,6 квадратного міліметра. Перегортати сторінки можна тільки загостреним кінцем людської волосини. Книга зшита павутинкою, обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника. На обкладинці – портрет поета та зображення хати, де він народився.
Найбільше видання у світі – це багатотомна збірка "Акти і публікації Британського парламенту 1800-1900 років”. Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того, щоб їх прочитати, потрібно понад 6 років.
Перлиною слов’янської поліграфії вважається книжка "Байки” І.Крилова, видана в Санкт-Петербурзі у 1856 році. Книга менша за поштову марку, тому читати її можна лише за допомогою лупи.
Однією з найбільших старовинних книг є гігантський атлас вагою 120 кг, який знаходиться в Державній бібліотеці в Німеччині. Виданий він у 1661 році і має розміри 170 на 110см.
Стародавні люди писали на каменях, стінах печер за допомогою малюнків. Це було піктографічне письмо. На стінах храму у Фівах вирізьблено найдавніший літопис. Стіни ці є своєрідними сторінками книги, найбільшої у світі за своїми розмірами – кам’яні аркуші її сягають до сорока метрів у ширину.
У давнину існували глиняні книги. У таких книгах писали загостреними паличками. Глину сушили, загартовували у вогні. Такі книги були важкі і незручні у користуванні.
У стародавньому Єгипті книги писали на папірусі. Папірус – болотяна рослина зі стеблом висотою 4-5 метрів. Стебла папірусу розрізали на тонкі смужки, розкладали їх так, щоб край однієї смужки заходив на край другої. Краї приклеювали. Другий шар тонких смужок накладали перпендикулярно до першого. Накладені смужки пресували, просушували. Написану на папірусі книжку згортали в сувій (найдовший сувій має понад 40 метрів довжини). До ХІV століття книги писали на пергаменті (за назвою м.Пергам, де його вперше виготовили). Пергамент виробляли зі шкіри молодих телят, ягнят, кіз.
Писали на пергаменті чорнилом та різними фарбами. Чорнило робили із сажі, відвару кори вільхи та дуба. Заголовки, ініціали, великі букви виводили червоною фарбою. Використовували також охру – світло-жовту фарбу, лазур, золото, срібло.
Усі рукописні книги переплітали. Палітурку виготовляли з дерев’яних дощок, обтягнутих шкірою, парчею, оксамитом та атласом. Потому прикріплювали металеві бляхи, аби книжки довше зберігалися. Зверху виготовляли срібні або золоті обкладки. Верхню кришку прикрашали дорогоцінним камінням, перлами.
Припускають, що першим почав відливати металеві букви (з них складають слова, зі слів – рядки, з рядків - сторінки) німець Йоганн Гуттенберг, який жив у місті Майнці в середині ХV століття.
Нещодавно стало відомо, що китаєць Бі Шен ще в ХІ столітті друкував книги з форм, складених з окремих ієрогліфів.
Перша друкована книга "Львівський апостол” в Україні з’явилася у 1574 році. Її надрукував Іван Федоров, який випередив іноземних майстрів, так як винайшов спосіб друкування тексту двома фарбами одразу.Слов’янська писемність виникла у ІХ столітті. Було створено дві азбуки: "глаголицю” ("глагол” - писати) та "кирилицю” (на честь її автора Кирила).

Перша бібліотека виникла майже 8000 років тому. Мешканці Давньої Месопотамії писали на глиняних дощечках за допомогою тонкої палички, яка називалась клин і спосіб письма називався клинопис. Дощечки випалювались, а найцінніші з них вміщувались у спеціальні конверти з глини, щоб не псувалися. Археологи знайшли тисячітаких дощечок, які зберігалися в палацах і були розсортовані в залежності від їх тематики.
Бібліотеки Давнього Єгипту знаходились у храмах. Їх охороняли священники. Єгиптяни писали на папірусі, який потім згортали в рулон навколо палиці з наконечником і зберігали у скринях або на полицях.
Найзнаменитіша була бібліотека в Олександрії. Вона виникла приблизно у 300 році до нашої ери. Там зберігалися понад 700000 сувоїв папірусу. Усі сувої були класифіковані за 120 темами і описані в каталогах.
Давні римляни першими здогадалися будувати публічні бібліотеки. Юлій Цезар створив систему публічних бібліотек. Після його смерті вони почали користуватися особливою популярністю. Багаті мешканці Рима спеціально засновували бібліотеки для незаможних, а також самі збирали величезні колекції книг для себе. До четвертого століття в Римі існувало 28 публічних бібліотек.
На початку нашої ери бібліотеки стали невід’ємною частиною церков і монастирів. Ченці читали і переписували книги і багато бібліотек підтримувалось завдяки їх зусиллям.
Наприкінці періоду середньовіччя, коли були побудовані величні собори, люди почали будувати маленькі бібліотеки при соборах. Університети також почали колекціонувати книги. Університети Парижа, Флоренції славилися своїми колекціями "прикутих” книг. Книги було так важко робити, що їх приковували до стін великими ланцюгами, щоб уникнути крадіжки.
З 1400 року Університет в Оксфорді почав збирати бібліотеку. Нині його Бодлейнська бібліотека – найбільша серед університетських бібліотек.* Публічні бібліотеки, якими ми їх знаємо сьогодні, існують всього 100 років.
Перша бібліотека на Русі була створена Ярославом Мудрим при Софійському соборі в XІ столітті.
Одна з найбільших бібліотек світу – Національна бібліотека конгресу США, яка заснована у 1800 році. Її книжковий фонд налічує 40 мільйонів примірників.
Найменша у світі бібліотека розташована в індійському місті Амрістаре. У ній одна книжка.
Найбільша бібліотека в Україні – Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського, заснована в 1714 році.